— Просто йти дорогою Порошенка, — говорить президент 53-річний Петро Порошенко на конференції лідерів країн "Східного партнерства" в Брюсселі 14 травня. Так відповідає на запитання, що порадив би наступнику Володимирові Зеленському.
30 квітня Центральна виборча комісія оголосила його переможцем виборів президента. За Володимира Зеленського у другому турі проголосували 73,22% виборців, за Петра Порошенка — 24,45%. Інавгурація відбувається не пізніше, як за 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів — 3 червня. Новообраний глава держави повинен присягнути українському народові на урочистому засіданні Верховної Ради.
Порошенко востаннє публічно зустрічався із Зеленським під час дебатів на стадіоні Національного спорткомплексу "Олімпійський" 19 квітня.
— Володимир Зеленський мусить готуватися до президентської посади. Для цього має зустрічатися з міністрами, депутатами, чинним главою держави, — каже політолог Олеся Яхно, 41 рік.
— Натомість бачимо підготовку до парламентської кампанії, розбірки і конкуренцію між різними групами за посади. Бажання вникати в суть процесів не видно. Зустріч не відбувається через Зеленського, а не через Порошенка. Багатьох народних депутатів, зокрема і лояльних до Володимира, дивує, чому той не спілкується з представниками влади — для отримання інформації з таких процесів як Мінськ, нормандський формат, безпека, Крим.
Натомість команда Зеленського протиставляє себе. З огляду на парламентські вибори хоче відмежуватися від усіх інституцій. Мовляв, він — новий політик. А Верховна Рада, чинний президент — зі старими правилами. Не хоче зустрічатися, щоб його з ними не асоціювали. Звучить дивно. Бо відкриті зустрічі, обговорення не повинні обмежуватися датою інавгурації. Це нормальний процес цивілізованих демократій.
Зеленський шантажує парламент через відеозвернення, спікера Парубія називає брехуном. Це аж ніяк не нові стандарти. Треба починати зі змісту, а не шоу. Потрібна позиція з базових питань. Про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, Росію, ринок землі — немає жодної конкретики.
Зеленський із президентства Порошенка має взяти євроатлантичний вибір країни. Якщо намагатиметься змінити вектор, більшість суспільства це не підтримає. Помилкою буде і спроба переглянути гуманітарний блок, зокрема мовне питання. Останні події в Харкові (12 травня жителі міста на площі Свободи вимагали залишити намет зі збору коштів для потреб армії. Напередодні міська влада видала припис знести його. — ГПУ) показали, що активна частина суспільства не сприймає будь-які реваншистські дії.
— Найкращим прикладом була передача влади між Кравчуком і Кучмою. Перший не очікував поразки і не був до неї готовий. Але прийняв вибір українців, — говорить політолог 63-річний Олександр Кочетков.
— Уранці після виборів штаб Кучми привітала адміністрація Кравчука. А вже за годину Леонід Макарович телефонував Леонідові Даниловичу. І далі того ж дня почалася робота обох команд щодо передачі влади — зустрічі, консультації. Нікому і в голову не приходили кадрові призначення. Забезпечували безперервність влади, передавали інформацію.
Президент, який відходить, має діяти так, щоб його наступник міг продовжити розвиток країни. Порошенко навпаки створює несприятливі умови для Зеленського. Петро Олексійович зробив усе, щоб між ними була ворожість, яку важко подолати. Він саботує передачу влади, зокрема через свою політсилу в парламенті. Протистояння йде за рахунок країни.
7 
35413
Коментарі