— Чи є на сьогодні безумовний лідер, на якого можемо замінити Гелетея? Мені він невідомий, — каже президент 48-річний Петро Порошенко. Журналісти запитали його, чому після численних втрат у боях на Донбасі не звільняє міністра оборони Валерія Гелетея.
За півроку поміняли двох керівників Міноборони. Спочатку звільнили Ігоря Тенюха, потім — Михайла Коваля. Гелетея призначили 3 липня. Він — кадровий міліціонер. Два роки очолював управління держохорони за президентства Віктора Ющенка.
— Міністр не є лідером, як розказує Порошенко, — говорить 39-річний Олексій Арестович, військовий експерт. — Гелетея вся армія криє матюками. Не зробив жодного правильного кроку. Хоча одразу повинен був узяти під жорсткий контроль витрати міністерства, позвільняти тих, хто був за Януковича, і правильно провести мобілізацію. Бо під час третьої хвилі в Києві повістки прийшли не тим, у кого військові спеціальності, а приватним підприємцям. Ті відкупилися, військкомати заробили. В антитерористичній операції Гелетею не було місця. Він мав шукати кошти для армії, налагоджувати роботу військово-промислового комплексу. А не мотатися на Донбас, щоб сфотографуватися на фоні Слов'янська чи Донецька.
Порошенко не звільняє Гелетея, бо нікому не довіряє. Не знає, де взяти таку ж віддану людину. Варіантів, на кого можна замінити теперішнього міністра, — чимало. Наприклад, колишній керівник сухопутних військ (Микола Петрук. — "ГПУ"). Але він — із партії "Батьківщина". Порошенко боятиметься цим призначенням посилити позиції Тимошенко. Зараз у Міноборони має прийти людина, яка швидко приймає рішення і зможе реформувати відомство — зробити компактним та керованим.
Валерій Гелетей — не на своєму місці, вважає 38-річний Сергій Іванов, колишній прокурор із Луганська:
— У нас іде війна, а міністр оборони — міліціонер. Хіба в США полісмена можуть призначити на таку посаду? Ніколи. Бо військовий має вчитися, пройти необхідні кар'єрні сходи, отримати досвід. Можливо, Гелетей був непоганим керівником Управління держохорони. Однак оперативно-розшукова діяльність, якій присвятив більшість життя, не має точок дотику з тим, чим займається міністр оборони. У нас достатньо військових, які здатні очолити міністерство. Наприклад, генерал Руслан Хомчак. Зараз він перебуває на передовій.
Коментарі