Їдальні Верховної Ради цьогоріч виділили дотацію з бюджету близько 1,5 млн грн. 2012-го планують збільшити фінансування на 100 тис. грн.
Їдальня розташована в підвалі парламенту. Блакитною килимовою доріжкою спускається "регіоналка" Ірина Горіна, 44 роки. На дверях вивіска — "Суворо забороняється виносити посуд та столові прибори". Пахне "радянською столовкою" і свіжою заварною кавою. Гримлять тарілки, дзвенять виделки, які засипають у лотки. Гамір глушить шум кавового апарата. Плазмовий телевізор на стіні транслює засідання Ради, звук — мінімальний.
У їдальні самообслуговування. Розрахунок — на касі. Ірина Горіна бере сіру пластикову тацю та підходить до прилавка.
— Дайте мне рыбки вареной, — показує на сьомгу за склом. — К ней салат с помидоров. Еще творог со сметаной и, м-м-м, вареньем. И большую чашку кофе с молоком. Да! И еще бутерброд с икрой.
Замовлення коштує 55 грн 55 коп. Ірина Горіна кладе 60 грн. Із решти бере 2 грн, а монети залишає. Іде до стола. Їх там 15. Застелені білими скатертинами та бордовими серветками.
Деякі парламентарії надають перевагу сусідній залі, куди дозволяють заходити лише нардепам. Її називають "бенкетною", бо там влаштовують свята. Депутати розповідають, що в тій залі меню більше, а страви подають офіціанти.
— Я частий гість буфету, — говорить "бютівець" Володимир Яворівський, 69 років. — Коли раз на день, а коли й двічі. Тут смачно. Люблю, коли щось новеньке включають до меню. Наприклад, недавно з'явилися печені яблука з цукром. Смачно та корисно. Тепер майже завжди замовляю каву з молоком та яблуко.
— Ну шо, дєдушка, можна дать на вашу п'ятьорку? — запитує продавщиця кафе "Вдали от жен" при виїзді із села Ребедайлівка Кам'янського району на Черкащині. — Можу зжарить два яйця. Або зварить тарілочку вермішелі. Без подлівки, але свіженьке.
Чоловік із коричневою торбою, у сірому картузі. Продавщиця йде на кухню. За 2 хв. виносить смажені яйця. Загортає їх зі шматком чорного хліба в білий папір і кладе в пакет. Дає гривню здачі.
Кафе розташоване неподалік автотраси Київ–Донецьк. Туди заходять поїсти далекобійники, місцеві з райцентру, трактористи, працівники шиномонтажу, заправки.
— Комплексний обід у гривень 50 обійдеться. Ну а крутішим, як правило, шашлика давай. У нас вони смачні, бо свіженьке м'ясо на базарі купляємо. Один 250-грамовий шашлик 30 гривень коштує. А є й кусок хліба просять, бо немає грошей. Або на гривню шось дать. У мене для таких є традиційні бутерброди з яйцем по 2 гривні.
Замовляю відбивну зі свинини, гречку, салат із капусти й буряку, склянку сметани. Усе коштує 40 грн.
— А чого відбивна така дорога? — питаю. — 200 грамів за 16 гривень.
— Проїдьте по інших кафе і порівняйте, — поправляє фартух Галина. — Там процентів на 30 дорожче. Кілограм свинини на базарі 50 гривень. 200 грамів виходить на десятку. Получається, робимо накрутку в 6 гривень, або десь на треть. За те, щоб приготовить його, заплатить кухареві, отопить зданіє, заплатить податки й таке інше. Накрутка в основному получається в 100 процентів. Наші постоянні клієнти так і кажуть, що тут вкусно та дешево.
2 
1
Коментарі
14