— Мені було набагато вигідніше підписати (Угоду про асоціацію з Євросоюзом. — ГПУ). Заплющити очі. Відморозитися. Хай буде, що буде. Скоріш за все, потім би мене обрали на другий термін, — каже колишній президент 66-річний Віктор Янукович.
28 листопада дає свідчення Святошинському районному суду Києва. Фігурує як свідок у справі про розстріли на Майдані 20 лютого 2014 року (того дня загинули 48 людей. У вбивстві підозрюють п'ятьох екс-бійців "Беркуту". — ГПУ). Допит проводять через відеозв'язок із ростовським судом у Росії. Янукович відповідає на запитання понад 6 годин.
— Хочу вибачитися перед сім'ями постраждалих. Сьогодні я готовий подивитися вам в очі й відповісти на всі запитання. Я, як ніхто, — ваш союзник. І зацікавлений, щоб ми знайшли істину, — каже екс-президент.
— Спочатку і до кінця був проти застосування сили і кровопролиття. Наказу стріляти не давав. Вогонь був із будівель, які перебували під контролем опозиції. Політичну відповідальність за це несуть лідери Майдану. Їм було вигідне кровопролиття. Мені — президенту України — невигідне. На мій погляд, "Беркут" (30 листопада 2014 року спецпризначенці жорстоко розігнали студентів. — ГПУ) перевищив свої повноваження. Мені весь час говорять про Сергія Льовочкіна (глава Адміністрації президента Януковича, зараз — народний депутат від "Опозиційного блоку". — ГПУ). Так, можливо, він мав до цього відношення. Але доказів у мене не було.
— Залежні від деяких олігархів депутати почали схилятися на бік опозиції. Це була величезна група, яку очолював Сергій Тігіпко (був заступником голови Партії регіонів. — ГПУ). Він мені казав: "Я з вами згоден, але мене схиляє Фірташ". І поруч із ним — Льовочкін, який також брав участь у цих іграх. Врешті-решт вони зруйнували коаліцію і фактично стабільність у країні.
Під час допиту Янукович часто каже: "Не пам'ятаю". Так відповідає на запитання про 54 дзвінки за час Революції гідності до Віктора Медведчука, кума російського президента. Не міг згадати розмову з Володимиром Путіним у ніч штурму Майдану 19 лютого 2014 року. "Забув", де прокинувся 20 лютого. Як зранку 30 хв. говорив із тодішнім міністром внутрішніх справ Віталієм Захарченком. Хронологію революційних подій того дня. Кількість загиблих на Майдані. Не пам'ятає також про свої судимості.
— 23 лютого я приїхав до Криму, — продовжує Янукович. — Там люди прийняли рішення негайно розпочати референдум про вихід з України і входження до Росії. Я був проти. Але тоді була б громадянська війна. Якби я залишився в Україні, то така війна, як на Донбасі, була б по всій країні. Зрозумів, що виходу немає. 24 лютого виїхав із Криму. На сьогоднішній день я особисто не зняв із себе цю відповідальність (глави держави. — ГПУ). Несу її перед українським народом. А як він до цього ставиться — це справа народу.
Коментарі
1