— Нотаріус Первушина. Цікаво, чи не родичка Віти Первушиної — скандальної судді. У них цілі династії: дружина — суддя, чоловік — прокурор, кума — нотаріус. Це називається "все включено". Робив кілька розслідувань про схеми таких династій. Якщо туди потрапляєш — без шансів. Дружина-прокурор порушує кримінальне провадження. Чоловік-суддя заслуховує. Тобі адвоката підсовують — зятя, — говорить журналіст-розслідувач 40-річний Дмитро Гнап.
Сідає за столик на літньому майданчику в кафе "Віденські булочки" неподалік метро Хрещатик у Києві. За його спиною на дверях табличка із прізвищем нотаріуса.
Гнап оголосив, що балотуватиметься у президенти.
Чому вирішили піти в політику?
— Почалася корупційна контрреволюція.
Ще один чинник: багато знайомих пишуть у "Фейсбук", як непогано влаштувалися на новому місці: в Польщі чи Канаді, Словаччині. Чи планують своїх дітей віддати на навчання до східноєвропейських країн.
А ще друзі, знайомі, родичі запитують: "За кого голосувати?" Вони — в розпачі. Бо майже всі політики їх розчарували.
Ви теж розчарувалися в них?
— Очевидно. Президент Петро Порошенко мав 54 відсотки підтримки, а зараз — близько 5.
Сподівалися, що він буде президентом-реформатором?
— Ні. За місяць після його перемоги в першому турі я написав: "Порошенко — це покращений на 30 відсотків Янукович".
Петро Олексійович представляє стару генерацію політиків. Вони вважають, що нічого поганого немає в особистому збагаченні завдяки владі. Так думає Порошенко, його друзі, політичні партнери, союзники. Вони вважають, що не крадуть, а так заробляють. Хоча насправді — це розкрадання державного майна і коштів.
За кого голосували у травні 2014-го?
— Перекреслив бюлетень. Не бачив свого кандидата на президентських виборах.
Ви виявляли махінації глави держави і його найближчого оточення. Чому правоохоронці нікого не притягнули до відповідальності?
— Підпорядковані президенту Генпрокуратуру й Службу безпеки очолюють близькі до Порошенка люди — Луценко і Грицак. Але Національне антикорупційне бюро береться за такі справи. Тому ми, антикорупційні активісти, і Захід тиснули на президента, щоб був створений Антикорупційний суд. Порошенко два роки чинив шалений супротив.
НАБУ порушило кримінальне провадження за підозрою народних депутатів у підкупі. У межах цієї справи ми проводили журналістське розслідування і знайшли докази, які передали детективам. Їх долучили до справи. Якщо її доведуть до фіналу й передадуть до суду, це може вивести безпосередньо на президента. На той момент він уже стане громадянином Порошенком. Його можна буде притягати до кримінальної відповідальності.
За нового президента це вдасться?
— Залежить від того, хто ним стане. Якщо Юлія Тимошенко — не вірю. Вона була політичним партнером Порошенка, з нею могли відбуватися таємні брудні домовленості щодо голосувань. Значить, попри ворожнечу на екранах телевізорів, вони з Петром Олексійовичем можуть бути спільниками. Отже, не каратимуть одне одного.
Окрім справи про підкуп народних депутатів, є ще три справи НАБУ, де Порошенко може стати фігурантом. Це — "Роттердам+", справа Насірова і провадження щодо зловживань при постачанні газу на Одеський припортовий завод.
Тобто, є чотири кримінальні провадження, де Петро Порошенко може стати фігурантом і сісти.
За якого президента таке можливо?
— Це може бути Анатолій Гриценко, Андрій Садовий, Віктор Чумак, Святослав Вакарчук. Може бути хтось від нашого невеличкого ліберального демократичного співтовариства — Василь Гацько, Олександр Солонтай чи я. Готовий спробувати, хоча розумію, що шанси в мене невеликі.
Нардеп Сергій Власенко вважає, що людям не з системи не варто йти у владу. Адже їм бракує державницького досвіду. Але у нас при владі весь час усі з таким досвідом — однак країна топчеться на місці. У чому проблема?
— Багато порядних і чесних людей трималися політики осторонь. Нинішня правляча еліта утверджувала її як брудну справу. Там відбувалися договорняки, політична корупція, продажність. Також суспільству говорили: щоб займатися політикою, треба багато грошей. От нам Ігор Коломойський, чи Дмитро Фірташ, чи Рінат Ахметов, чи Петро Порошенко дає кошти. І ми займаємося політикою. А в тебе немає грошей — значить тобі тут нічого не світить. Це неправда. Люди на Майдані без такої прорви грошви, яка була в Януковича, без силових ресурсів перемогли режим. Тому що згуртувалися, налагодили взаємну підтримку. Потім це дозволило створити добровольчі батальйони й допомагати армії — після вторгнення Росії.
Під час формування команди роблю ставку на волонтерів і на фінансування громадою. Щоб подолати це прокляття української політики, що не доб'єшся успіху без грошей.
У своїй програмі називаєте три ключові пункти: боротьба з корупцією, перемога у війні з Росією, побудова сервісної держави. Як пояснюєте визначення "сервісна держава"?
— Це мінімальне втручання держави в економіку й перетворення чиновників на обслуговуючий персонал. Ліквідація значної кількості посад і заміна їх на електронні сервіси, мобільні додатки. Також скасування більшості дозвільних процедур.
Які ще три пункти до цієї програми додали б?
— Економічна свобода. У нас зарегульована держава. Правоохоронні органи тероризують підприємців.
Наступний пункт — справедливість. Завершення створення Антикорупційного суду й покарання щонайменше 150 топ-посадовців. Це не кровожерливість. Це сигнал для решти двох мільйонів чиновників і правоохоронців, що покарання за корупцію є.
Доведеться заново проводити судову реформу, бо її зімітували. А ще реформу Міністерства внутрішніх справ, бо там майже ніяких змін не відбулося.
І третій пункт — оновлення влади. Туди, на різних рівнях, мають прийти тисячі хороших людей. Для цього потрібна політична реформа. Відкриті списки, прозоре фінансування партій, заборона політичної реклами на телебаченні й бажано — зовнішньої реклами також.
В Україні відбувається боротьба з корупцією? Бо є відчуття, що це — теж імітація.
— Є ті, хто намагаються боротися. Але їхні зусилля розбиваються, як об стінку. НАБУ ловить із доказами корупціонерів, порушує кримінальні справи й направляє в суд. А там їх відпускають під заставу.
Політична еліта не хотіла створення незалежного антикорупційного суду. Однак закон прийняли. Але велике питання, чи цей суд буде справді незалежний. Про генпрокуратуру, СБУ, МВС не говорю. Там боротьба з корупцією — це битва за потоки.
Що може стати ривком у подоланні корупції?
— Коли терпіння в суспільстві закінчиться — тоді й почнеться ривок. Коли на вилах виноситимуть із кабінетів. Тому сподіваюся, що люди розуміють: єдиний нормальний спосіб зміни ситуації — це прихід тисяч нормальних фахівців із-поза системи у владу й забезпечення справедливості.
У чому найбільше змінилася країна за час після Майдану?
— Люди стали відповідальнішими, рішучішими. Багато небайдужих.
Волонтери зараз — ключовий фактор у житті країни. Є маса громадянських ініціатив, мережа благодійних фондів. Вони показують — громадянське суспільство в Україні зріле. Воно значно прогресивніше та розвиненіше, ніж влада. Воно вимагає змін у країні.
Що робитимете в разі програшу на виборах президента?
— Запит суспільства на оновлення не зникне. А значить, у нас попереду багато роботи.
Школярем працював на шахті й викладав англійську
Дмитро Гнап народився в Донецьку 19 грудня 1977 року.
— Працював на шахті помічником майстра зв'язку, — розповідає Дмитро журналістам. — Мав 15 років, але були потрібні гроші. В 11 класі викладав англійську. Непогано її знав, а в школі не вистачало вчителів. Мене поставили читати уроки в п'ятикласників.
Закінчив філософський факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Працював кореспондентом, редактором, ведучим новин на кількох телеканалах. Заснував агенцію журналістських розслідувань "Слідство.Інфо".
10 років у шлюбі з Наталкою Пономарьовою. Дружина за фахом перекладач і викладач новогрецької мови й літератури. Виховують двох дочок.
8 
35413
Коментарі