— Кобила втекла, а віз їде. Так і в нас: незавісімості немає, а ми празнуєм, — спльовує під ноги киянин 80-річний Панас Микитенко на столичному майдані Незалежності 24 серпня. Він сперся на дерев'яний костур. Має довгі сиві вуса. На лацкані сірого потертого піджака значок тризуба.

Над майданом гримить музика. На сцені біля монументу Незалежності робітники налаштовують звукову апаратуру. "Молоді регіони" організовують концерт. Обіцяли зібрати 50 тис. людей. Рух на Хрещатику перекритий із ранку.

— Просрали ми ту незалежність давно, — продовжує Микитенко. Росія свого міністра Табачніка назначає, газ втридорога продає. Недавно приїжджав Путін святкувати Хрещення як до себе додому. Усе під охраною було. А нам, українцям, як-то завжди, живеться не сладко. М'ясо тільки по празниках їм. 60 гривнів кіло. Пенсія в мене мінімальна.

Поряд стоять четверо дівчат у синіх футболках і кепках "Молодих регіонів".

— Я еле встала, вчера нагулялась до трех. Но заработок такой привалил — пошла, — говорить фарбована білявка. Представляється Аллою. — Мне 18 стукнуло в июле. Учусь в техникуме. Работу нормальную сложно найти. А тут постояла три часа и 60 гривен заработала.

— Алка, ну ти добалаболишся, — штовхає в бік її подруга.

— Да больно же! — скрикує та високим голосом. Что тут скрывать? Все и так знают. Моя мать всю жизнь на заводе работала с химикатами. Болеет теперь. Ненавижу эту власть. Да и тех, пазиция или как, тоже любить не за что.

Дівчина витягає із кишені пачку цигарок "Стайл" і крутить у руках.

— Пойдем лучше покурим, — пропонує іншим.

— Хорошо, всё будет хорошо, всё будет хорошо, — наспівують слова з пісні Вєрки Сердючки.

Уздовж Хрещатика розставили міні-майданчики для баскетболу. Навколо них скупчилися люди. Неподалік безкоштовно навчають їздити на двоколісних самокатах.

— Ух, ти, — каже 36-річний Петро Вітів. Тримає за руку жінку в міні-спідниці на високих підборах. — Прям безплатно. А всі на ту Партію регіонов наговарівають. Во, бач, яке свято устроїли. Да нормально нам живеться. Я охранніком роблю. Зарабативаю чотири тищі. І Олька моя "трьошку" має. Всьо харашо буде. А шо хтось там якісь мітинги робить — провокація чистой води.

Двоє молодиків напідпитку в спортивних костюмах розмахують синьо-жовтими стрічками.

— Слава Партии регионов! — кричить один.

— Слава независимости, ты чё, — поправляє другий.

Вільною рукою підносить до рота пиво й великими ковтками допиває до дна. Різко ставить пляшку на землю. Та розбивається.

— Досміялися москалі з хохлів: завтра будемо в Європі, а їм — дуля, — говорить 67-річна Інна Бондаревич зі Львова. Одягнута в чорну вишиванку. Тримає шкіряну сумку із позолоченим ремінцем.

Двоє чоловіків ідуть Хрещатиком. Роздивляються навколо.

— У нас, як у Європі, тіки раз-два в год буває, на празники, — говорить басом один із них, 48-річний Олексій. Прізвища не називає. Він — огрядний, невисокого зросту. — Якраз тоді і приїжджаю. Работаю в Чехії, на стройці. А жена з малими тут, у Боярці. Давно забрати їх хочу. Там всьо лучше, чем тут: вода з крана, як із ручья — чиста, прозрачна. А в нас каналізація, пить невозможно. У малого нирки больні з 10 годіків. Але жінка протів. "Нікуда звідси не рипнусь, — каже. — Тут родилась, тут і вмру". Вона в мене бандеровка із Франківщини. І шо з такою подєлаєш? Малі повиростали — в ту ж стєпь.

В обід на майдані було кілька тисяч людей. Концерт закінчився о 22.00 феєрверком.

Опозиціонери збираються зранку на Михайлівській площі. Майже півтисячі людей рушають колоною до пам'ятника Тарасові Шевченку. Попереду несуть два 10-метрових прапори — Євросоюзу й України. За ними в три ряди йдуть народні депутати.

Позаду колони люди розгортають кількаметровий плакат із зображенням чоловіка, схожого на Віктора Януковича з червоною цяткою на лобі. Міліціонери одразу забирають його.

Об 11.30 підходять до пам'ятника Шевченкові. Депутати покладають квіти.

— За Україну! За Юлю! — лунає з натовпу.

65-річна Параска Іванівна розмахує над головою пляшкою шампанського "Артемівське". У другій руці тримає пластикові стаканчики. П'ятеро літніх жінок беруть по одному.

Опозиціонери говорять про рух України в Європу. Мітинг триває близько години.

— Чому немає Кличка і Тягнибока? — питають журналісти керівника фракції "Батьківщина" 39-річного Арсенія Яценюка. Той опускає очі.

— Це узгоджений формат. Мітинги тривають по всій Україні.

24 серпня Віталій Кличко у столичному "Екстрим-парку" катався на братовому мотоциклі "хаммер" — розпочав мотопробіг до Вільнюса й назад. Олег Тягнибок переплив Дніпро в Кременчуці на Полтавщині, а потім поїхав на Сорочинський ярмарок. Купив там бубликів і м'яких іграшок.

У Донецьку близько 200 представників опозиційних партій пройшли колоною центральною вулицею. Зупинилися біля пам'ятника Шевченкові, заспівали гімн.

Із плакатом "Макеевка — не свалка химических отходов донецких предприятий" стоїть 52-річна Людмила Сердюк. Низького зросту, виглядає старше за свій вік, сутулиться. На святкування Дня Незалежності прийшла вперше. Про мітинг дізналася від знайомих. Розповідає, що 12 липня дві 30-тонні автоцистерни вилили хімічні відходи в покинуту шахту "Бутовка-Північна" неподалік її будинку:

— Говорят, что это фенол. Я организовала экологический митинг. Пришли 20 человек. У каждой бабки над душой стояло три милиционера. Начальник управления внутренней политики Макеевского горсовета Артем Фомин снимал нас на фото. Пугал: "Все, что вы сказали на митинге, я записал на диктофон и передам кому следует". Говорил, что мы выступаем против государства. Независимость — это как патриотизм, любовь к своему краю. Наши правители не любят родину, у них из идеалов — одни доллары.

500 тисяч людей святкували День Незалежності у столиці. Про це повідомили у Київській міськдержадміністрації. Із них 140 тис. зібралися на концерті "Молодих регіонів" на майдані. Їх розважали Вєрка Сердючка, Таїсія Повалій, Олег Скрипка, Наталія Могилевська. Загалом на триденне святкування витратили 1,4 млн грн, пишуть у "Віснику держзакупівель".

Кличко, Яценюк і Тягнибок розпочали президентську кампанію

Лідери "Батьківщини", УДАРу та "Свободи" окремо святкували День Незалежності, бо не мають угоди про взаємодію, вважає політолог 48-річний Андрій Золотарьов:

— Кожен із них почав окрему президентську кампанію. Зараз до Кличка вишикувалася черга із потенційних інвесторів, які добре почувалися із цією владою, але намагаються "розкласти яйця" по різних кошиках. Трохи інша ситуація в Арсенія Петровича. Він розвішує по місту біг-борди із своїм фото та Тимошенко, хоча у вишиванці виглядає досить негармонійно. Тягнибок заявив, що із владою не домовлятиметься навіть заради Угоди про асоціацію. "Свободу" в цих євроінтеграційних "танцях та співах" посувають на третій план. Такі партії у Європі перебувають у специфічно-маргінальному становищі.

Кличко вестиме обережну кампанію, позиціонуючи себе як мачо, сильну людину. Яценюк змагатиметься як "тримач місця" Юлії Володимирівни. Тягнибок гратиме роль послідовного радикального націоналіста. Якби вони разом святкували День Незалежності, це був би крок до об'єднання зусиль та потенціалу політичних "машин" трьох партій. Для влади такий сценарій менш бажаний.

×