Червоні прапори не розгортали

 

13 біґ-бордів "Комунізм=Нацизм" вивісили цієї середи у Львові. На них зображені розстріляні радянським НКВС в'язні та повішені фашистами євреї.

— Тіхій ужас, — каже Олена Круть, 31 рік. Вона розглядає такий біґ-борд біля ринку Шувар у мікрорайоні Сихів. — Прийшла по продукти, а тут трупи. І діти мають на це дивитися. Краще у школі їм по-людськи все пояснювали б.

Плакати розмістили за ініціативи міськради. Зробили це безкоштовно як соціальну рекламу. Висітимуть, доки на ці місця не знайдеться платна реклама.

— Під час Другої світової львів'яни однаково постраждали як від нацистського, так і від радянського режимів, — пояснює заступник мера Львова з гуманітарних питань Василь Косів, 37 років. — Концтабори однаково використовували НКВС і гестапо. Тому можна запевнити, що це однаково злочинні режими. Такими плакатами ми вшановуємо пам'ять тих, що безневинно загинули в роки війни.

Раніше у місті розвісили біґ-борди "Пам'ять без агресії". Вони закликали не піддаватися на провокації 22 червня, у річницю початку війни між Німеччиною та СРСР.

22 червня у Львові минуло без ексцесів. Охочі могли класти квіти до могил солдатів. Червоні прапори не розгортали. Комуністичні й проросійські зібрання не проводили. День завершився вічем біля колишньої тюрми на вул. Замарстинівській. Його організувала влада. Зійшлися кілька тисяч людей. Партійних прапорів не було, тільки синьо-жовті та один червоно-чорний. Багато хто прийшов із фото родичів, яких замордували енкавеесівці.

— Протягом дня групи "свободівців" відвідали місця, де часто збираються представники лівих сил, — каже Олег Тягнибок, голова партії "Свобода". Він тримає портрет двоюрідного брата свого діда, якого живцем замурували у в'язниці. — Дивилися, як реагуватимуть міліція і виконавчі служби на порушення рішення суду про заборону масових заходів. На щастя, порушень не було.

×