Автобус із ветеранами закидали пляшками

"Бейте меня, фашистские твари!" — кричить жінка років 70-ти з георгіївською стрічкою на грудях на вул. Пасічній у Львові 9 Травня.

Їй назустріч ідуть кількасот хлопців. На руках червоно-чорні, синьо-жовті пов'язки. Дехто несе прапори України і Української повстанської армії. Обличчя прикриті шарфами, лижними масками та медичними пов'язками — напередодні їх розкупили в аптеках у центрі міста. Жінку обходять. Скоса поглядають на міліціонерів, їх тут не менше 300.

О 10.00 на пагорбі Слави розпочинається офіційне покладання квітів до могили радянських солдатів. Територію обступили два кордони міліціонерів. Пропускають лише старших людей з квітами та георгіївськими стрічками. Молодь скандує: "Ганьба!", "Слава Україні!", "Бандера і Шухевич — герої України!"

Покладання квітів триває менше 15 хв. Чиновники прямують до своїх машин. У них жбурляють землею та квітами. Букет нарцисів влучає в голову мерові міста Андрієві Садовому. Той відмахується, йде далі.

— На Марсове поле! — чути заклик із натовпу. Там, біля Личаківського цвинтаря, об 11.00 має розпочатися молебень, організований "регіоналом" Петром Писарчуком. Близько тисячі молодих людей намагаються сформувати колону.

— Старих не трогаємо, молодих хєрячимо! — пояснює якийсь чоловік середнього віку із пов'язкою "Свобода" молодшим. Дорогою закидають автобус із ветеранами порожніми пляшками з-під мінералки.

Біля входу на стадіон "Скіф" до групи долучаються кількадесят людей — вони пішли коротшою дорогою, через парк. Серед них кандидат у мери міста від "Свободи" на останніх виборах Юрій Михальчишин, 29 років.

— А це хто такі? — киває у бік п'яти людей, що йдуть трамвайною колією трохи осторонь.

— Та то наші, — кричить через дорогу голова Тернопільської облради Олексій Кайда, 40 років.

— Які нах...й наші, у них георгіївські! — говорить Михальчишин.

Міліції на вулиці немає. "Свободівці" обступають п'ятьох. Кричать: "Бандерштадт! Бандерштадт!". Запалюють кілька димових шашок, ллють на них воду з пластикових пляшок. Летить каміння. Чоловік із георгіївською стрічкою дістає травматичний пістолет. Чути постріли. Кілька "свободівців" відступають, один тримається за ногу. Інші збивають власника пістолета з ніг, відбирають зброю. Б'ють по голові шматком бруківки, потім лупцюють ногами. За хвилину розбігаються.

— Жити буде, але стріляти більше не захоче, — говорить хлопець, обличчя якого закрите зелено-білим шарфом футбольного клубу "Карпати".

На Марсовому полі міліція оточила поховання. Не пропускають нікого. Люди, які прийшли покласти квіти до могил, кидають їх за спини міліціонерам.

За 2 год. люди розходяться.

На пагорбі Слави знову заворушення. Представники партій "Родина" та "Русское единство", що приїхали з Криму й Одеси, розгортають там червоного прапора. Хоча 6 травня адміністративний окружний суд заборонив використовувати радянську символіку.

— Мы привезли знамя Победы, — каже один із учасників мітингу. — На нем подписались ветераны войны со всей Украины. Одна половина объехала юг, вторая — север. Этот флаг символизирует единство нашей страны.

"Беркут" не пропускає до меморіалу представників "Свободи".

— Жодної акції "Свобода" не проводила, — коментує події наступного дня телефоном Юрій Михальчишин. — Це були звичайні громадяни, які гуляли містом і стежили за виконанням рішення суду про недопущення у місті червоних прапорів. На тих, хто з георгіївськими стрічками, ніхто не нападав. Люди на Личаківській мали із собою складену червону шмату. На наші зауваження відповіли стріляниною. Стріляли в мене, але, очевидно, руки криві. Поранили в ногу Олега Ковпака, помічника депутата міської ради. Близько десятка наших хлопців затримала міліція. Ще кілька десятків чоловік, зокрема депутати місцевих рад, отримали поранення від "Беркута".

— Чоловік, який стріляв, перебуває у лікарні, — говорить прес-секретар обласної міліції Денис Харчук. — Зараз можу повідомити тільки те, що це 29-річний львів'янин.

×