У неділю вранці активісти Майдану звільнили приміщення Київської міської державної адміністрації. На вул. Грушевського розчистили 4 м дороги від барикад. У регіонах розблокували Тернопільську, Івано-Франківську, Львівську та Полтавську обладміністрації. У відповідь на це влада має закрити кримінальні справи проти активістів Майдану.
Закон про амністію набув чинності 17 лютого. Під нього підпадають 108 кримінальних проваджень, відкритих із 27 грудня 2013 року по 2 лютого 2014-го. За ними проходять 268 людей, за даними Генпрокуратури.
— Я гарантую, що через місяць всі необхідні процесуальні дії будуть закінчені, — каже генпрокурор Віктор Пшонка.
17 лютого о 8.30 біля входу до столичної мерії топчеться міліціонер. Мітингарів немає. На території брудно, розкидані поламані стільці та розписані плакати. За півгодини до адміністрації сходяться працівники.
Навпроти наметове містечко. Біля дерев'яного столу в наметі міста Борщів, що на Тернопільщині, закурює 47-річний Віктор Землянський:
— Боролись, боролись і напоролись, — каже. — Звільнили приміщення, а там і кухня була, і люди мали де переночувати. Жалко. Сумніваюся, що влада відпустить заручників і не буде потім проблем. Немає довіри до влади. Але й до опозиції теж довіра впала, — махає рукою, кривиться. — Треба було діяти, коли на Майдані було багато людей. А не слухати опозицію, що вони домовлятимуться. Дотягнули до трьох місяців. Тепер люди починають розчаровуватися в усьому.
Хрещатиком повільно йде тернополянин 72-річний Іван Мандрик. Він у брудній синій фуфайці та чорній козацькій шапці. На вулиці дощ.
— Влада йде на уступки й опозиція має йти, — каже Іван Степанович. — Але ніхто з Майдану не піде. Люди в палатках налаштовані не на життя, а на смерть.
На вході до Будинку профспілок чергують охоронці Майдану. У приміщенні сплять протестувальники. На екрані біля сцени показують світлини депутатів Партії регіонів. Грає пісня "Горіла шина": "Ой, зеки, зеки, ви мої. Довго служили ви мені. Більше служить не будете. Під суд народний, трибунал, кожен піде "регіонал".
— Ми пішли на поступки, щоб і влада йшла на поступки. Не для того зібралися, щоб захоплювати й нищити, — говорить 49-річний Ярослав Турок, охороняє вхід Коломийського намету. Одягнув синій дощовик. — Розходитися ми не готові. А чого звідси йти? Нас підтримують і кияни, і на Коломиї. Будемо чекати, поки влада виконає вимоги.
Біля входу до Жовтневого палацу троє мітингарів охороняють вхід. На обличчя натягнули чорні шапки із прорізами для очей. Тримають палиці.
— Майдан стал другим — радикальным. Как военный человек вижу, что конфликт с обеих сторон накаляется. Что с той стороны есть безумные люди, что тут. Но сейчас проиграет тот, кто первым начнет войну, — каже сивобородий 55-річний Валерій Іванович із Дніпропетровська. Тримає залізну палицю.
У неділю по обіді біля КМДА зібралися близько 3 тис. людей. Після того як зі столичної мерії вийшли протестувальники, вхід заблокували зо два десятки самооборонців у чорній формі.
— Не можна їм віддавати адміністрацію, це зрада, — кричить у натовпі неголений чоловік у потертій штучній дублянці. — Завтра сюди прийдуть тітушки й беркутня.
— Ніяка це не зрада, хай заходять і працюють, — відповідає вищий на голову чоловік у чорному пуховику.
Заходити до мерії не дозволяють.
— Пропустіть дєвочку в туалет, — каже "свободівець" 32-річний Олександр Антропов до начальника охорони. Проводить дівчину до приміщення мерії.
У вестибюлі близько 15 чоловіків у камуфляжній формі озираються, шепочуться. Той, хто охороняє вхід, насуває шарф під очі. Чоловік років 50 із кийком веде до дверей туалету, каску кладе на стіл і чекає. Відро для сміття в нужнику завалене використаним папером, зливний бачок зламаний. Коли виходжу, чоловіка немає.
У порожній залі на другому поверсі стільці зсунуті до стіни, колони обклеєні гаслами й оголошеннями. В центрі розмовляють народний депутат-"свободівець" 26-річний Андрій Іллєнко та його рідний брат 36-річний Пилип.
— Опозиція виконала свою частину домовленості. Звідси вийшли кілька сотень людей. Друга сторона домовленості передбачає закриття понад двох тисяч кримінальних справ і повне звільнення від кримінальної відповідальності учасників протестних акцій, — каже Андрій Іллєнко. — Амністія посилить Майдан, бо ці люди будуть із нами на барикадах, а не в тюрмі. У нас не вистачить ні адвокатів, ні депутатів ходити на дві тисячі судів. Бо це вся Україна, всі регіони. Якщо влада порушить домовленість, то що заважає нам повернути втрачені позиції? Це справа півгодини.
Під сходами чергують четверо волонтерів "Червоного хреста".
— Без бою нічого не буде, треба владу брать силою, — каже протестувальник 69-річний Юрій Петрович. — Я учасник бойових дій 1968-го в Чехословакії, і чорнобилєц, 13 лєт там одробив. Мирне стояння нічого не дає, треба йти в наступ. Наша адміністрація — важливий об'єкт. Ждем рішення Пшонки. Хай напише, шо всі судимості з активістів зняті.
О 17.30 біля КМДА людей удвічі менше. Самооборонці стукають кийками по щитках.
2 
1
Коментарі