"Пишу у великому відчаї. Наша дочка не живе, а мучиться і мучить нас. Чому так? — запитує пані Марія з Івано-Франківської області. — Вона була одружена двічі. Від першого шлюбу — син, від другого — дочка. Коли збиралася заміж за другого чоловіка, його батьки спочатку попросили допомоги, бо син був у боргах. А коли все владналося, не захотіли йому жінки з дитиною. Але вони-таки одружилися, і всі подальші проблеми лягли на нас. Зять став великим паном — машини, кафе, офіс. Чоловік увів його в ділові кола, і зять використовував це у своїх цілях, про які ми не знали. Щоб повернути на краще, ми дозволили продати квартиру дочки, віддали всі наші заощадження і купили недобудований будинок. Та вже чотири роки як дочка — по чужих квартирах. А зять утік до Києва, подав на розлучення, аліментів не платить. Зараз дочка на вулиці, у нас — ні копійки".
Цю ситуацію пані Марія з чоловіком створили фактично власноручно. Бажаючи щастя доньці, взялися вирішувати чужі проблеми. При цьому дозволили, щоб їх використали безвідповідальні люди. Не вони витягнули зятя з боргової ями, а він затягнув їх туди. Порчі є на біоенергоінформаційній системі й у пані Марії, й у її дочки. Вони — результат помилкових дій у конкретній ситуації. Якби батьки не купували щастя доньці, її доля розгорталася б за природною програмою, а не штучно створеною.
Доля подарувала чоловіка, який зробив мене щасливою
Трохи інша ситуація у киянки Вероніки. Вона кинула навчальний заклад і хворих батьків, поїхала на заробітки за кордон. Там добре влаштувалася, але почала хворіти незрозумілою для медиків хворобою. На обстеження і лікування витрачала майже все, що заробляла, однак болячки не відступали. Вони з"явилися у дівчини разом із букетом порч від заздрощів. По батьківському роду йшло прокляття від чоловіка, який збагачувався за рахунок страждань і негараздів близьких. Що більше ставало у нього грошей, то більше втрачав він совість. За життєвою програмою Вероніка не мала відпрацьовувати родове прокляття. Але вона вирішила також збагатитися, і це бажання змінило її життєву програму. А до цього додалися ще й порчі.
"Я мама дочки, яка вже сім років як розлучена, — пише пані Катерина з Київщини. — Трапляються у неї чоловіки, але в ній вони бачать лише друга, який завжди прийде на допомогу. Прочитала статтю і подумала: може, зроблено їй зі сторони колишнього чоловіка або відробляє чиїсь гріхи?".
Шановна пані Катерино, треба, щоб біоенергетик попрацював із вашою дочкою. Але потурбуватися про це, знайти фахівця має вона, а не ви за неї. Бо це — її доля.
Вікторія з Полтавщини пише, що вона — мати-одиначка: "Так склалося. Та доля подарувала чоловіка, який зробив мене щасливою. Півтора року ми жили як одна душа. Проте інфаркт обірвав його життя. Мій новий обранець виявився непорядною людиною. Після його чергового загулу я поклала стосункам край, хоча це було дуже важко. І от мене знайомлять із чоловіком. Спочатку спілкуємося через листи і по телефону. Більше року він запевняє, що закоханий і ніколи мене не покине... Коли ж я вирішила створити сім"ю, його мов підмінили. За два тижні він став зовсім іншою людиною. Не знаю, чи це йому пороблено? Чи мені просто судилося бути самотньою?"
Вам доводиться відпрацьовувати родове прокляття. Крім того, у вас є порчі на самотність.
Пана Івана з Києва непокоїть подарунок від знайомої жінки на день народження. Він — без ярликів і з ніби штучним браком. "Я не думаю, що то фабричний брак. А втім, Бог лише знає, що це може означати", — сумнівається чоловік.
Якщо ви вважаєте, що подарована річ несе якесь енергетичне навантаження, то покропіть її свяченою водою і прочитайте молитву. Якщо сумнів не відійде — віддайте річ тому, хто її потребує і буде вам вдячний за неї.
Від редакції. Якщо з вами або з вашими рідними, знайомими траплялися подібні випадки, якщо вас щось турбує, напишіть про це в редакцію "Газети по-українськи". Наталія Сапа порадить, як вам бути.
2 
1
Коментарі