— Друзі пальцем біля виска крутять. Не вірять, що так можна: жила як принцеса, закохала в себе мільйонера, але все кинула, — говорить львів'янка 26-річна Дарина Палій.
Торік вона покинула нареченого-американця і повернулася в Україну до колишнього однокурсника.
— 2012 року я поїхала в американське місто Сан-Франциско, — розказує Дарина. — Виграла візу через лотерею "Ґрін Кард". Відмовляв летіти Юра — однокурсник, з яким зустрічалася.
Дарина працює ветеринаром у Львові.
— Юру дуже кохала, ми довго разом, але про одруження він не говорив, — каже Дарина скайпом. — Казав, нам треба чогось досягти, а потім про сім'ю думати. Ну от я і подумала: влаштуюся в Америці, потім і Юра до мене переїде.
Дарина витратила $1,2 тис. на квитки, оформлення документів і страховку. У Сан-Франциско отримала тимчасове житло, кілька варіантів роботи, записалася на безкоштовні курси англійської.
— Пішла працювати рятувальником в аквапарку. По сім-вісім годин стояла під палючим сонцем. Отримувала по 5 доларів за годину.
За півроку Дарина влаштувалася офіціанткою в бар на пляжі.
— Там платили мінімальну зарплату — 3 долари за годину. Але за роботу всі трималися через великі чайові. Бар на пляжі — дуже популярний серед золотої молоді, багатіїв і бізнесменів.
За місяць Дарина заробляла $4 тис. на чайових.
— Частину грошей надіслала батькам, на решту зняла квартиру біля роботи, купила беушний джип, — розповідає. — З Юрою щодня розмовляла скайпом.
На роботі Дарина познайомилася з 38-річним Робертом. Він мав рекрутингову компанію, кілька будинків, три дорогі автомобілі.
— Роберт недавно розлучився. Двічі на тиждень приходив у бар, — продовжує. — Завжди намагався чимось мене пригостити. Якось чекав мене до четвертої ранку. Прогулялися пляжем. Розповів, що подобаюся йому, що шанує слов'янок, бо вони справжні жінки.
— Ми почали зустрічатися, — продовжує Дарина. — Юрію перестала дзвонити і просила забути мене. Переїхала в будинок Роберта на узбережжі. Жила, наче в казці. У домі була кухарка, покоївка і чоловік, який басейн чистив. Кожного вікенду ми їздили чи літали в різні штати. Були в Техасі, на Алясці, в Нью-Йорку. Як чоловік Роберт мене цілком влаштовував. Дуже кохав. Я його, напевно, також любила.
За півроку Дарина змушена була прилетіти в Україну.
— У мами виявили онкозахворювання. Роберт дав мені гроші на лікування, купив квитки. Просив: тільки повертайся, я без тебе жити не можу. Я думаю, хотів мені освідчитися, коли повернуся у Штати.
— Коли мамі видалили пухлину, я хотіла летіти назад. Але випадково зустрілася з Юрієм. Не впізнала його — змужнів, погарнішав, став впевненим у собі. Відкрив із другом приватний ветеринарний кабінет, купив авто. Запросив мене в ресторан, потім ніч говорили. У нього так і не склалося з особистим життям. Зізнався, що кохає тільки мене.
За декілька днів Юрій освідчився, подарував каблучку. Пообіцяв ніколи не згадувати мені про зраду з американцем. Я погодилася, бо зрозуміла, що він — моє кохання єдине, споріднена душа. А Роберт — лише захоплення. Робертові повідомила телефоном, що лишаюся в Україні й виходжу заміж. Попросила вислати мої речі та документи. Жодного разу не пожаліла, що поїхала з Америки. Там не була по-справжньому щаслива.
3 
1
Коментарі