Іван Лямзін, 38 років, проводить психотерапевтичні семінари у Києві, Харкові, Сімферополі та Дніпропетровську. А доти Лямзін розводив змій і ящірок на продаж.
Ми розмовляємо на Південному вокзалі, за годину до відходу поїзда на Харків. Лямзін худий, у шапці з химерним візерунком, за плечима в нього великий чорний рюкзак.
— Я застосовую шаманську методику, тому серед психотерапевтів вважаюся ексцентриком, — попереджає він.
Хто звертається до психотерапевта?
— Ті, хто страждає фобіями, не може подолати наслідки стресів і психічних травм, жертви зґвалтувань. Бувають клієнти, які не хочуть розповідати про свої проблеми.
Але ж усе одно доведеться?
— Не обов"язково, — заперечує. — Психотерапія дозволяє працювати з людиною, як із чорним ящиком. Це подобається людям сильним — вони не люблять відкривати слабкі місця.
Утримувати змій важко — вони часто хворіють
"Сильні" до вас часто звертаються?
— Було два таких клієнти: "перший "мерседес" Харкова" та "другий "мерседес" Харкова", — сміється. — Це я їм такі умовні прізвиська дав. Вони й справді першими у Харкові купили собі "мерседеси" за півмільйона доларів. Перший страждав на безсоння, другий був невдоволений сімейним життям. Із такими важко працювати, бо для них усе життя — конкуренція та боротьба. У мене тоді ще було мало досвіду, ми розійшлися.
Правда, що у кожної людини є якась фобія?
— Ні. У людей є страхи, а фобія — за рамками норми. Часто звертаються клієнти з клаустрофобією і страхом перед темрявою. Одна з моїх клієнток, доросла жінка за 40 років, аби вночі сходити в туалет, будить чоловіка і просить увімкнути світло. Крізь сон він звик їй казати: "Йди, я постою на стрьомі".
Але можна спати і при ввімкненому світлі.
— Некомфортно, — пояснює, — забирає відчуття свободи.
Лязін розповідає, що раніше розводив змій та ящірок: геконів, хамелеонів, полозів, кавказьких гадюк...
— Зі зміями нецікаво, але це єдине, що я вмів робити. А дипломну роботу писав про черепах. Після розпаду СРСР біологи були потрібні хіба що комерційним структурам. Фактично, я займався браконьєрством: їздив за зміями в Азію, Дагестан. Є фірми, які замовляють тільки отруту. Ловиш змій, доїш і відпускаєш. А утримувати їх важко — змії часто хворіють.
Поїздка на Алтай 1995 року змінила життя Лямзіна. Він каже, що в горах пережив сильні містичні почуття.
— Мої друзі сиділи у хатинці та чекали погоди, а я вирішив піднятися на вершину. Було холодно, свистів вітер. Але що ближче я підходив до вершини гори, то легше ставало йти. На вершині я побачив Або — кам"яну споруду для спілкування з духами. Її будують тувинці та алтайці. І раптом почув голос і подумав: "Ось вона, моя рідна шизофренія", — сміється. — Але коли сів усередині Або, зникло відчуття холоду та вологості, і я почув: "Оседлай коня ветра". Хотів уточнити, що це означає, але вже опинився на холоді. Мабуть, забагато хотів, — замислюється.
Дружині потрібен чоловік, а не терапевт
І ви стали шаманом?
— Шаманські техніки дуже ефективні. Наші пращури жили в печерах і били в бубон. Коли бачимо сни, всі ми — трішки шамани. Сальвадор Далі дрімав з монеткою в руках: коли вона падала, він прокидався і "ловив" майбутні картини.
Домашніх бубон не дратує?
— Ні. Маю фотографію, на якій уся родина з бубнами: я, дружина та донька, яка тоді ще не ходила. Для неї бубон — іграшка, а от звуку варгана донька не любить. Як тільки починаю грати, каже: "Тату, не треба!".
З дружиною ви теж психотерапевт?
— Ні. Це ускладнює стосунки в родині. Дружині потрібен чоловік, а не терапевт.
1967 — народився у Вологді, на півночі Росії
1986 — пішов у армію, "бо дуже хотів"
1988 — вступив на біофак Харківського університету
1995 — повернувся з Алтаю, зайнявся шаманськими методиками
1999 — участь у Пхові — тибетській практиці усвідомленого помирання
2000 — одружився з Тетяною
2004 — народилася донька Василиса
1 
1
Коментарі