— Идеи для картин постоянно крутятся в голове. Всегда что-то записываю. Две работы увидела во сне, — каже київська художниця 41-річна Євгенія Гапчинська. 26 грудня у своїй галереї "Щастя" в центрі столиці відкрила виставку "Ти — моє щасливе число". Показує роботи, написані 2015-го.

На стінах висить до 30 картин. На одній — рожевощока дівчинка в червоній сукні стоїть на колінах. Зверху напис "Господи, избавь от дураков". На іншій хлопчик і дівчинка цілуються під небесами.

— Вчилася в Харківському художньому інституті. За п'ять років рєпінська манера живопису набридла, — розповідає Євгенія. Сидить на підвіконні галереї в коротких чорних шортах і топі. На плечі видно тату морського коника. — Після захисту кілька років взагалі нічого не малювала. 2001-го влаштувалася на роботу в галерею "Срібні дзвони". Їхала в поїзді і ручкою намалювала казкового ельфа. Згодом цю картину придбала знайома за 700 доларів. Із того часу постійно малюю цих чудиків.

У галереї продають подушки та футболки з репродукціями картин Гапчинської, книжки та календарі. За перекидний календар правлять 250 грн. Гостей пригощають рожевим зефіром, пряниками у вигляді санчат, ангелів, зірочок та ведмедиків. Киянка 7-річна Марія Приймакова бере зі столу одного у формі ангела. Йде в куток до подушок із малюнками Гапчинської. Обережно перекладає їх і роздивляється.

— Надо было просить Деда Мороза принести не плюшевого мишку, а такую подушку, — каже.

Працівниця галереї просить фотографа не знімати розвішаних робіт зблизька.

— Зараз часто підробляють картини Євгенії, — пояснює. — Хочемо цьому запобігти.

— Якось поїхала до Харкова, — згадує художниця. — Зайшла у кафе, а там висять мої роботи. Зайшла у магазин солодощів — там теж. Почала з таким боротися. Мої юристи вже багато судів виграли.

Картини Гапчинської коштують від 100 тис. грн. Вона має галереї в Києві, Дніпропетровську, Одесі та Москві.

— У Москві зараз працювати важко, — говорить Євгенія, — бо мій чоловік воює на Донбасі.

Працівниця галереї відкриває коробку з "ґудзиками щастя" від Євгенії Гапчинської. Гості по черзі беруть по одному. Якась жінка починає перебирати — зелений міняє на червоний.

— Перебирати не треба, — перемовляються двоє відвідувачок. — Брати треба той, який першим попав до рук. Це — талісман на щастя. Треба загадати бажання і постійно носити ґудзик із собою. Кажуть, воно обов'язково має здійснитися.

×