61-річний Олексій Котегов понад 20 років тому переїхав із Черкас у село Свидівок на Черкащині. Там облаштовує туристичний комплекс "Багатий хутір". На своєму подвір'ї поставив пам'ятник Максиму Залізняку, козацьку пушку, облаштував вежу. На висоті 6 м майорить державний прапор. На городі господар висадив із квітів герб України. Збудував і освятив капличку, де посвячують у козаки сільських старшокласників.
— У село переїхав, щоб відчути волю. Дуже хотів мати свою хату й землю. Якраз вийшов закон про індивідуальне господарство. Мені сільська рада дала 2 гектари землі. Знайомі тоді показували отак, — крутить біля виска Олексій Іванович. — Теща втекла в місто, образилася. Я набрав землі, а вона нікудишня, бо піщана. Що ж на ній виростиш? А ми з Людою купили дві елітні корови, завели 32 свиней. Труд каторжний. Але за рахунок цього побудувалися.
Хата Олексія й Людмили Котегових — у кінці вулиці Багатий Хутір. Над в'їздом облаштована арка, на якій викарбувано "Багатий Хутір". Біля входу до подвір'я висить півметровий дзвін. На ньому червоною фарбою написано "Хата Олекси Теплого".
— Я родився на Теплого Олекси. У дитинстві мене називали Льонічкою. Друзі раніше кликали Алєксою, — зустрічає біля воріт Олексій Іванович.
— Так ти не Алєкса, а Олекса, — перебиває дружина Людмила Іванівна. — Питають мене: "Что он у тебя такой сердитый?" Бо ти ж не українською до нього звертаєшся. Назвав би Олексою, одразу посміхнеться.
Подружжя разом понад 30 років. Мають сина 30-річного Максима. Він працює в Москві.
— Ми з Людою познайомилися, коли вчилися на кафедрі фізичного виховання. Вона має п'ять медалей чемпіонки Радянського Союзу по багатоборству і ГТО. Я її відразу запримітив. Люда саме з іншим шури-мури крутила. Зараз він завідувач на її кафедрі. І Люда вибирала між нами.
— Та що я вибирала? Так воно мало бути, — дружина гладить чоловіка по плечу.
— Зустрічалися два з половиною роки. Я одружився за два дні до свого 30-річчя. Кажу Люді: ти знаєш, опісля і чорт не женить. Незадовго до цього поїхав на курси масажистів у Ялту. А там одна "ґвалтувала", щоб на ній женився. Вона мала двокімнатну квартиру. А я їй кажу, що мене наречена в Черкасах чекає. Так вона напередодні мого від'їзду поставила мені тут значок, — показує на шию. — Приїжджаю в Черкаси в гольфі. А Люда мені светра зв'язала. Каже, знімай поміряєш. А я ж, конспіратор, так наверх і одягнув, — сміється господар.
Олексій Іванович за професією масажист, Людмила Іванівна викладає фізкультуру в університеті.
З трьох сторін подвір'я Котегових омиває річка Ірдинка. З одного боку біля неї збудована з нових колод козацька вежа. Поряд — човен із білим вітрилом, на якому зображена Матір Божа, а внизу слова "Бог і Україна понад усе".
— У всіх заходах мене підтримує Люда. Недавно проводили змагання школярів з літнього табору. На той рік відкриємо "зелений" туризм. Зможемо на відпочинок приймати кілька сімей. Організовуватимемо поїздки по визначних місцях Черкащини й прогулянки по Дніпру. Пригощатимемо своєю кухнею і вином.
У Котегових на 16 сотках росте виноград. Випускають своє вино "Козацький хміль".
— "Багатий хутір" — це моя назва, — розповідає Олексій Іванович. — Коли в селі проводили газ, утворювали кооперативи і називали їх "Ромашками". А я схотів "Багатий Хутір". Сільський голова дивується — ну що це за назва. А я їй кажу, як назвеш, так і попливеш.
3 
1
Коментарі