Чотирнадцять років тому Галина Собченко, 68 років, виїхала з села Обіходи Коростенського району на Житомирщині. Разом із 220 родинами її переселили до Гайсинського району Вінницької області. Тут, прямо в полі, для переселенців із Чорнобильської зони звели село Нові Обіходи — 360 однакових двоповерхових будиночків із білої цегли.
— У менє своя хата в Обіходах була, — хитає головою баба Галя. — І хлєв був здоровєнний.
Згадує, що похоронила там своїх чоловіка, сина, батьків. Бабуся сидить у кухні за столом. Стіни пофарбовані в блакитне. Чотири кухонні шафки — теж голубі. Їх жінка привезла з Чорнобильської зони.
— Вивезли нас у жовтні 1993 года, — розказує вона. — Як Чорнобиль зірвався, я в столовє робила. Коли забирали, казали: і мебєль буде, і все, не бери оттуда. Та ніхто не дав не грамочки нічого! То я забрала свої шкахви, холодільник, ліжка. Воно крепке, не теперішнє, — гладить старий кухонний стіл. — Який тілько дурень із ДВП поробив двері! — сердиться. — Це ж картонка. Усе прийшлося мінять.
Воріт перед будинками немає, лише хвіртки. Заїхати в обійстя можна із заднього двору.
— Роботи немає, — розповідає господиня. — Люди розпродують хати дачникам. Он Шутенко Люба з мамою Галею вернулися в Обіходи. А Шубіни кілька год тому в Коростені квартиру купили. Моя дочка в Івано-Франковськ із семьєй поєхала.
Каже, мешканці довколишніх сіл спочатку не прийняли переселенців.
Люди розпродують хати дачникам
— Казалі, шо ми, як молдаванє, балакаємо. Хто грамотнєє, то про хлопця каже "він". А ми кажемо "вон".
В Обіходи баба Галя їздить раз на рік — на поминки.
— Зразу давали нам автобус безплатно. А цей год вже по 100 гривень брали. Люди поотказувались, бо поїздом ми задарма їздимо.
Каже, односельців, які померли в Нових Обіходах, родичі хоронять на батьківщині.
— Марію з сусєднєй вулиці приєхали і забрали, шоб біля себе поховать. Больш сто человек померло за ці года. Людє мруть страшнє. Старі ше больш видержані, а в молодих як нє інсульт, то інфаркт.
Розігріває на газовій плиті суп у маленькій алюмінієвій каструлі.
Наливає у тарілки юшку. Грибів у ній більше, ніж картоплі. Знімає з полиці трилітрову банку, всередині якої — круглі зморшкуваті гриби.
— Це гриб "веселка", — випиває залпом чарку баба Галя. — Од всіх унутренніх органів помагає. У мене поджилудочна болєла, то я вилічила. Він — нічо, тільки коли у землі росте, смердить.
Викладає на стіл порізане сало. Із холодильника дістає літрову банку натертого з буряком хрону.
— Тут голубців із картоплею не знали, — розповідає. — А у нас це знатна страва: мнясо — всередину да картопля натертая. Або деруни з мнясом, — скручує край фартуха, показує, як робили. — І свадьби тут не такі, і похорони иначі. В нас стілько готовлять, а тут скромнєше.
Щоб не сумувати, баба Галя почала вишивати. Показує складені в кілька ярусів на ліжку подушки у вишитих наволочках.
— Це онукам на весіллє. У мене їх шестеро. Двоє Ніниних дітей — 20-річна Алла та 18-річний Саша на сусєднєй вулиці живуть. Покійного Толіка — Ліна, 22 роки, і Діма, 20 років, — у Коростені. А Валіні Віталік, 23 роки, і 22-річна Русланка — на Івано-Франківщині. Добре, як раз у год приїжджають.
Баба Галя йде до сусідньої кімнати. Виходить у вишитій хрестиком сорочці й червоному оксамитовому костюмі без рукавів. Прямує до дзеркала. Там у рядок стоять кілька старих тюбиків помад. Каже, онучки полишали, а вона не торкається їх. Причісується, але одразу ж одягає хустину.
— Ніколи без хустки не ходила. Тепер сивини своєї тож не покажу.
1938, 9 квітня — Галина Тіщенко народилась у селі Обіходи Коростенського району Житомирської області
1957 — одружилася з теслею Петром Собченком; шила одяг, працювала в сільській їдальні
1958, 8 травня — народилася донька Валентина; нині — шкільний інспектор у місті Долина на Івано-Франківщині
1961,10 серпня — з"явився на світ син Анатолій; працював у Гомелі шофером, помер 2002 року від хвороби серця
1967, 20 квітня — народилася донька Ніна; нині — медсестра в Нових Обіходах
1986, 26 квітня — сталась аварія на Чорнобильській атомній електростанції
1992 — помер чоловік
1993, 5 жовтня — переїхала до Нових Обіходів Гайсинського району Вінницької області
Коментарі