середа, 25 квітня 2007 14:06

За 13 років померло понад сто людей

  Галина Собченко переселилася із зараженого радіацією житомирського села Обіходи у Гайсинський район на Вінниччину. Тут для переселенців збудували село Нові Обіходи
Галина Собченко переселилася із зараженого радіацією житомирського села Обіходи у Гайсинський район на Вінниччину. Тут для переселенців збудували село Нові Обіходи

Чотирнадцять років тому Галина Собченко, 68 років, виїхала з села Обіходи Коростенського району на Житомирщині. Разом із 220 родинами її переселили до Гайсинського району Вінницької області. Тут, прямо в полі, для переселенців із Чорнобильської зони звели село Нові Обіходи — 360 однакових двоповерхових будиночків із білої цегли.

— У менє своя хата в Обіходах була, — хитає головою баба Галя. — І хлєв був здоровєнний.

Згадує, що похоронила там своїх чоловіка, сина, батьків. Бабуся сидить у кухні за столом. Стіни пофарбовані в блакитне. Чотири кухонні шафки — теж голубі. Їх жінка привезла з Чорнобильської зони.

— Вивезли нас у жовтні 1993 года, — розказує вона. — Як Чорнобиль зірвався, я в столовє робила. Коли забирали, казали: і мебєль буде, і все, не бери оттуда. Та ніхто не дав не грамочки нічого! То я забрала свої шкахви, холодільник, ліжка. Воно крепке, не теперішнє, — гладить старий кухонний стіл. — Який тілько дурень із ДВП поробив двері! — сердиться. — Це ж картонка. Усе прийшлося мінять.

Воріт перед будинками немає, лише хвіртки. Заїхати в обійстя можна із заднього двору.

— Роботи немає, — розповідає господиня. — Люди розпродують хати дачникам. Он Шутенко Люба з мамою Галею вернулися в Обіходи. А Шубіни кілька год тому в Коростені квартиру купили. Моя дочка в Івано-Франковськ із семьєй поєхала.

Каже, мешканці довколишніх сіл спочатку не прийняли переселенців.

Люди розпродують хати дачникам

— Казалі, шо ми, як молдаванє, балакаємо. Хто грамотнєє, то про хлопця каже "він". А ми кажемо "вон".

В Обіходи баба Галя їздить раз на рік — на поминки.

— Зразу давали нам автобус безплатно. А цей год вже по 100 гривень брали. Люди поотказувались, бо поїздом ми задарма їздимо.

Каже, односельців, які померли в Нових Обіходах, родичі хоронять на батьківщині.

— Марію з сусєднєй вулиці приєхали і забрали, шоб біля себе поховать. Больш сто человек померло за ці года. Людє мруть страшнє. Старі ше больш видержані, а в молодих як нє інсульт, то інфаркт.

Розігріває на газовій плиті суп у маленькій алюмінієвій каструлі.

Наливає у тарілки юшку. Грибів у ній більше, ніж картоплі. Знімає з полиці трилітрову банку, всередині якої — круглі зморшкуваті гриби.

— Це гриб "веселка", — випиває залпом чарку баба Галя. — Од всіх унутренніх органів помагає. У мене поджилудочна болєла, то я вилічила. Він — нічо, тільки коли у землі росте, смердить.

Викладає на стіл порізане сало. Із холодильника дістає літрову банку натертого з буряком хрону.

— Тут голубців із картоплею не знали, — розповідає. — А у нас це знатна страва: мнясо — всередину да картопля натертая. Або деруни з мнясом, — скручує край фартуха, показує, як робили. — І свадьби тут не такі, і похорони иначі. В нас стілько готовлять, а тут скромнєше.

Щоб не сумувати, баба Галя почала вишивати. Показує складені в кілька ярусів на ліжку подушки у вишитих наволочках.

— Це онукам на весіллє. У мене їх шестеро. Двоє Ніниних дітей — 20-річна Алла та 18-річний Саша на сусєднєй вулиці живуть. Покійного Толіка — Ліна, 22 роки, і Діма, 20 років, — у Коростені. А Валіні Віталік, 23 роки, і 22-річна Русланка — на Івано-Франківщині. Добре, як раз у год приїжджають.

Баба Галя йде до сусідньої кімнати. Виходить у вишитій хрестиком сорочці й червоному оксамитовому костюмі без рукавів. Прямує до дзеркала. Там у рядок стоять кілька старих тюбиків помад. Каже, онучки полишали, а вона не торкається їх. Причісується, але одразу ж одягає хустину.

— Ніколи без хустки не ходила. Тепер сивини своєї тож не покажу.

1938, 9 квітня — Галина Тіщенко народилась у селі Обіходи Коростенського району Житомирської області
1957 — одружилася з теслею Петром Собченком; шила одяг, працювала в сільській їдальні
1958, 8 травня — народилася донька Валентина; нині — шкільний інспектор у місті Долина на Івано-Франківщині
1961,10 серпня — з"явився на світ син Анатолій; працював у Гомелі шофером, помер 2002 року від хвороби серця
1967, 20 квітня — народилася донька Ніна; нині — медсестра в Нових Обіходах
1986, 26 квітня — сталась аварія на Чорнобильській атомній електростанції
1992 — помер чоловік
1993, 5 жовтня — переїхала до Нових Обіходів Гайсинського району Вінницької області

Зараз ви читаєте новину «За 13 років померло понад сто людей». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути