— Найкращий період — рекордна серія "Динамо" із 45 матчів без поразок у 1980–1981 роках. Пишаюся, що я відіграв у всіх матчах без замін, — казав колишній захисник київського футбольного клубу "Динамо" 65-річний Володимир ЛОЗИНСЬКИЙ. Він помер 17 липня. Останні 10 років хворів на цукровий діабет.
Володимир Лозинський народився в Росії. У дитинстві разом із батьками переїхав до Києва. Тут записався у футбольну школу "Динамо". До основного складу пробився 22-річним. Відіграв вісім сезонів. 1985-го перейшов у харківський "Металіст". Потім були "Кривбас" і "Кремінь". Після завершення спортивної кар'єри тренував київський ЦСКА та студентську збірну України.
— 1977 року я, студент журфаку, прагнув потрапити на нагородження київських динамівців до Жовтневого палацу, але не вдалося, — говорить спортивний коментатор Сергій Савелій, 64 роки. — Дочекався завершення церемонії, і виходить 22-річний Лоза, мій ровесник. Перше чемпіонське золото на грудях, дублянка як влита — і до нього за автографом друзі, знайомі. Звичайно, в команді були лауреати 1975-го. Але мені здалося, що до дебютанта Лози було більше уваги.
— Володю дуже поважали. У мою бутність гравцем всі футбольні команди готувалися до сезону в Грузії. Збори виснажливі, розваг ніяких. Вирвалися ми з Лозинським у грузинське село під Леселідзе. Хотіли купити вина. Грузини спитали: хто ви? Як тільки почули прізвище Лозинського, діставали найкраще і вели до столу, — розповідає екстренер сімферопольської "Таврії" 59-річний Олег Федорчук. — Володя починав нападником, багато забивав. Але потім його перевели в захист. Другий би образився, а він сприйняв це як належне. Мовляв, головне — залишитися в "Динамо". Знаю, що останні 10 років він мучився із цукровим діабетом. Дуже важка форма була.
Володимир Лозинський двічі був одружений. Останні роки мешкав у селі Щасливе поблизу Києва. Його поховали на Байковому кладовищі в столиці.
5 
1
Коментарі