15 березня на Байковому кладовищі в Києві поховали Володимира Блохіна — батька тренера футбольного клубу "Динамо" 60-річного Олега Блохіна. Він помер на 91-му році від інфаркту.
— Буває на світі настояща любов, — працівник кладовища 44-річний Володимир із трьома напарниками на ділянці №33 копає яму для покійного. Поряд похована його дружина Катерина Захарівна, померла торік у травні. — Покойний так плакав, коли тут жінку свою ховав. Після того каждий день на її могилу приходив.
О 14.00 під'їжджає катафалк, за ним "мерседеси", "ауді" й "тойоти". Четверо чоловіків із хустками на лівих передпліччях витягають труну.
Із білого "мерседеса" виходять Олег Блохін, його дружина 46-річна Анжеліка і 30-річна Ірина — донька від першого шлюбу з гімнасткою Іриною Дерюгіною. Онука кладе на бабусину могилу кремові троянди. 55-річна Ірина Дерюгіна приїжджає із запізненням. Цілує Олега та його дружину, обіймає за плечі доньку.
— Что-то я себя очень плохо чувствую, — коли труну опускають у яму, спирається на руку свого молодого супутника в короткому чорному пальті. — У тебя нет валидольчика?
Той просить ліків у людей поряд. Сивий чоловік у шкірянці витягає із потертої сумки целофановий пакет. Дістає почату пачку валідолу. Ірина кладе під язик дві таблетки.
— Тебе лучше?— підбігає до неї донька. Бере під руку. — Пошли, я тебя к машине проведу, —Дерюгіна йде з похорону.
Володимир Блохін народився у Москві. Під час Другої світової воював під Ленінградом. 20 років служив у Міністерстві внутрішніх справ, 12 — очолював Федерацію сучасного п'ятиборства УРСР. Жив у трикімнатці на вул. Уманській у Києві.
— Ми з Володимиром Івановичем жили по сусідству, — розказує колишній біатлоніст 75-річний Микола Трохимович. — Він був суворий батько. З 4 років примушував Олега бігати. Піднімав о сьомій ранку і гнав на стадіон. Біля нашого будинку є невеликий парк. Років 10 тому Володимир Іванович ще бігав там щодня. А в останні роки робив лише невеличкі пробіжки.
— Коли Олег почав грати у юнацькій збірній, батько заборонив платити йому зарплату. Хотів, щоб у сина не було спокус, — додає старший тренер футбольної школи "Динамо" 65-річний Валерій Курочкін.
Блохіни були одружені понад 70 років.
— У їхньому домі було весело і шумно. В квартирі стояв великий стіл на 30 людей — майже завжди за ним сиділи гості. Володимир Іванович знав багато фронтових пісень, гарно співав. Дружину називав "Мой Кот", дуже її любив. Як умерла — казав, що вона йому сниться. Скаржився: "Вдень ще якось можна терпіти. На вулиці прогуляюся, по телефону порозмовляю. А ввечері ні до кого й заговорити".
Півроку тому замовив шість портретів Катерини Захарівни. Розвісив по всій квартирі.
1 
1
Коментарі