Володимир Яворівський помер опівночі

 

19 квітня у Києві на Байковому кладовищі поховали письменника й політика Володимира ЯВОРІВСЬКОГО. Йому було 78 років. Помер минулої п'ятниці.

— Донька Леся близько півночі написала два слова: "Тато пішов". Іншого слова не змогла вимовити. Не можу і я, — каже письменник 69-річний Василь Шкляр. — Володя фонтанував енергією, гумором, працездатністю. Після романів про княгиню Ольгу, Івана Мазепу до останнього дня працював над книжкою всього життя — про Тараса Шевченка.

Володимир Яворівський народився в селі Теклівка Крижопільського району на Вінниччині. Закінчив Одеський національний університет ім. Іллі Мечникова. Працював редактором Одеського радіо, кореспондентом газет "Запорізька правда", "Літературна Україна", заступником головного редактора журналу "Вітчизна". Написав 10 романів. Видав 15 збірок повістей і нарисів. 1984 року отримав Шевченківську премію за повість "Вічні Кортеліси". З 2001-го по 2011 роки очолював Національну спілку письменників України.

Був одним із засновників Народного руху України, депутатом шести скликань Верховної Ради.

— Для Володимира Яворівського Україна завжди була понад усе, — розповідає товариш Сергій Дробітько. — Він стояв біля витоків сучасної української державності. Саме Яворівський зачитав у Верховній Раді історичний Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. І все життя працював на те, щоб Україна розвивалася, ставала сильною та по-справжньому демократичною. Весь час писав художні твори, статті, виступав. До кінця життя вів на радіо авторську передачу "20 хвилин з Володимиром Яворівським".

— На початку 1990-х борці за незалежність України вирізнялися із сірої депутатської маси партійних чиновників тим, що були вільні та сповнені надій, — говорить журналіст Віталій Портников. — Володимир Яворівський виділявся на їхньому тлі. Він був яскравий, сучасний, пластичний — справжній народний улюбленець. Партійна номенклатура одразу це помітила. Почала з ним боротися, публікувати про нього наклепи в газетах. І це теж було визнання — вони сприймали його як суперника. А він просто був письменником, якому повірили люди. Ніколи не опускав рук. І цей його трохи іронічний оптимізм був заразливий.

Володимир Яворівський жив у шлюбі з актрисою Національної філармонії 73-річною Галиною Олександрівною. Виховали двох дітей: син 52-річний Святослав — журналіст, донька Олександра, 42 роки, працює на телебаченні.

— Маю дачу в Кончі-Заспі, — розповідав Володимир Яворівський кілька років тому. — Туди часто запрошую друзів. Смажу барбекю, запалюю камін. Колись рушницю купив, але жодного разу не був на полюванні. Придбав човник. Люблю рибалити вночі. За раз можу зловити 50–60 кілограмів риби. Потім роздаю сусідам. Повертаюся з рибалки о третій ночі. Одразу ж родиною сідаємо за стіл.

×