Понеділок, 27 серпня 2007 16:54

Вікторові Чорному 24 серпня виповнилося 100 років

Автор: фото: Жанна ПОПОВИЧ
  Віктор Чорний із Романового Села на Тернопільщині часто читає Новий Заповіт польською мовою
Віктор Чорний із Романового Села на Тернопільщині часто читає Новий Заповіт польською мовою

24 серпня Віктор Чорний із Романового Села, що в Збаразькому районі на Тернопільщині, відсвяткував своє 100-річчя. За столом зібралися двоє його синів із родинами.

— У нашій сім"ї менш як 80 років не жили, — розповідає Віктор Чорний. — Тільки дядько Петро помер замолоду після війни через падучу.

Віктор Іванович сидить у хаті на дерев"яному ліжку, обкладений подушками. На бильця сперся його син 57-річний Василь. Поруч — невістка, голова Романоселівської сільради 46-річна Тетяна Чорна.

Подружжя живе з батьком. Василь працює на залізниці: супроводжує вагони із замороженими продуктами. Говорить, раніше бував у Чехії, Німеччини, Польщі, тепер їздить здебільшого Україною. Старший син Віктора Івановича 64-річний Богдан мешкає з родиною в Тернополі, вже на пенсії.

Іменинник розказує про родину. Каже, мав сестру-близнючку Мариню, брата Петра, старших сестер Ганну й Франчішку та молодшу Зосю.

— Мариня і Франчішка виїхали до Канади, — говорить він. — Купили ділянку лісу, викорчували його, побудували ферму. У 1977-му я їздив до них в Едмонтон, познайомився з племінниками. Франчішка померла 1998-го, а за рік і Мариня.

Сестри старожила Зося і Ганна залишилися в Романовому Селі. Повиходили заміж, працювали в колгоспі. Померли нещодавно.

Тетяна несе Новий Заповіт. Книга написана по-польськи. Віктор Іванович витирає пил із палітурки, одягає окуляри й читає хвилин 10. Робить синхронний переклад українською мовою.

У молодості трохи курив, але кинув

— Наш дід грамотний, — розказує невістка. — Раніше підраховував, скільки кормів потрібно, щоб вигодувати свиню чи бика, і записував у зошит. Ще й зараз, як тільки поснідає, — вимагає, щоб його везли у хлів. Мацає свиню: якщо м"яка, каже — добра, тлуста, сала багато має. У 94 роки він ще косив сіно.

1949 року мешканців Романового Села примусили записатися до  колгоспу. Віктор Іванович мав коня, тож його призначили їздовим на фермі. Дружина Марія працювала дояркою.

За словами Тетяни, свекор тяжко переніс смерть дружини.

— Вона хворіла по "жіночому".

У 80 років перенесла операцію.

В їжі господар невибагливий. Любить сир зі сметаною, бараболю з кисляком, яблука. М"яса не їсть, горілки ніколи не пив.

— У молодості трохи курив, але кинув, — додає іменинник.

— Але секрет довголіття батька — в бамбетлі, — пояснює сміючись Василь. Бамбетлем на Тернопільщині називають дерев"яний диван. Його застеляють матрацом із трави.

— Коли бамбетль викинули, батько дуже психанув, — веде далі син. — Спить тепер на старому дерев"яному ліжку.

У Віктора Чорного четверо онуків: 32-річна Світлана, 24-річний Ігор, 22-річний Віктор та 20-річний Володимир. Двоє молодших — студенти Тернопільського політехнічного інституту. Старший працює агентом страхової компанії "Універсальна". Світлана — кравчиня в Тернополі. Усі неодружені.

1907, 24 серпня — Віктор Чорний народився в Романовому Селі Збаразького району на Тернопільщині
1943 — одружився з сусідкою Маринею; забрали на фронт; народився син Богдан
1944 — поранений у боях під Віслою
1949 — примусово вступив у колгосп; працював їздовим на фермі
1950 — народився син Василь
1977 — відвідав сестер Мариню і Франчішку в Едмонтоні (Канада)
2001 — померла дружина
2007, 24 серпня — із синами та їхніми родинами відсвяткував 100-річчя

Зараз ви читаєте новину «Вікторові Чорному 24 серпня виповнилося 100 років». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі