7 липня на Івана Купала відбудеться шабаш відьом. Найчастіше сучасні чаклунки збираються у лісах біля озер і на лисих горах. У Києві їх нараховують п'ять.
— Колись було дев'ять лисих гір, але у кількох районах Києва їх майже зрівняли з землею, забудували багатоповерхівками, — каже столичний біоенергетик Мирослав Олійник, 44 роки. Спосіб життя знахарок і відьом він досліджує понад 10 років. — Старі люди жартували, що на горі нічого не сходить, бо відьми часто під час злету і посадки своїми мітлами та ногами стирають усю рослинність.
Наймагічнішою називає гору Хоревицю біля столичного Флорівського монастиря. На ній збираються найсильніші чаклунки. Тут досі приносять у жертву ягнят і голубів.
Підіймаємося з Мирославом Івановичем на вершину гори через закинуте старе кладовище. Кілька металевих хрестів сперті на дерева. За цвинтарем ніхто не доглядає уже 40 років.
— У XVII ст. тут часто проводили страти. Людей четвертували, голови вивішували на колоди на майдані в замку. Кажуть, опівночі на горі чути скрегіт і плач.
Шабаші збирають тричі на рік: напередодні 1 травня у Вальпургієву ніч, 7 липня і в день святих Петра і Павла 12 липня. З'їжджаються відьми з усієї України.
— Чаклунки бувають по роду та навчені. Відьмою по роду була сьома підряд дівчина в сім'ї. Тоді було нормою 16 дітей у родині. Сьому доньку намагалися після народження втопити. Вважали, що сім'ї вона принесе нещастя. Тепер задатки до чарування мають дівчата, що народилися у третьому невінчаному шлюбі по жіночій лінії. Теперішнє покоління підпадає під цю характеристику. Бо за радянських часів мало хто вінчався в церкві. Навченим відьмам потрібно побувати на шабаші і вивчити сильні промови та закляття.
Біоенергетик каже, відьму важко відрізнити від звичайної жінки.
— Вона, як усі, ходить на роботу, працює вчителькою, лікарем або кондитером. То все балачки, що у відьом відростає хвіст, а опівночі на 7 липня з'являються копита. Насправді, у ці дні вони просто набувають надзвичайної сили. Тому краще пізно не повертатися додому. Із людей можуть витягнути енергію, зурочити і просто забрати всі сили.
12 липня учасниці шабашів ідуть у поле, де ростуть пшениця і жито. Звідти черпають енергію життя та добробуту. Треба стерегтися "закруток" у полі — місць, де пшениця покручена або зім'ята від дощу та вітру. Колись люди в таких місцях пшеницю не жали. Боялися з'їсти випічку з борошна, зібраного в "закрутках". Казали, що людину може закрутити життя або зламати хвороба.
Коментарі