"Вибачте за спізнення", — вітається 22-річна Оксана Кириченко. Вона переможниця конкурсу "Королева Києва–2006".
Ксенія у коротенькій плетеній лляній сукні. На голові — великий, теж плетений, капелюх, а на ньому зав"язана хусточка з фіолетовими квіточками.
— Я принесла із собою корону і лєнточку, — каже. — Але забула пакет у приймальні, зараз секретарка принесе.
Ми зустрічаємося в офісі модельної агенції "Стар модел груп".
— Це молода агенція, їй лише вісім місяців, — розповідає. — Вони мене знайшли. Я раніше працювала моделлю в агентстві "Олег і Єва".
Оксана знімає капелюх, поправляє пишне кучеряве волосся і приміряє корону.
— Мені потрібне дзеркало, — каже.
Пропоную своє маленьке люстерко.
— Маленьке тут не допоможе, — всміхається вона.
Її позолочена корона прикрашена бірюзою. Посередині зображений архангел Михаїл.
— Корона не переходить наступниці, а залишається мені, — хвалиться Ксенія, позуючи для фотографії.
— У дитинстві я одягала довгу мамину сукню, туфлі й дефілювала по квартирі, — пригадує.— Хотіла бути королевою.
Сидимо за довгим столом із високими шкіряними кріслами.
— Організатори конкурсу самі мені подзвонили й запросили, — розповідає дівчина.
Суперниці, мабуть, робили одна одній капості?
— Ні, ми такі дружні королєвни виявилися, — сміється. — Я навіть не відчувала, що це конкурс. Лише в однієї дівчини номер загубився, бо одяг і номери ми скидали в одну купу.
Я вегетаріанка. Ніяких консервів чи шоколаду
Кажуть, на конкурсах місця заздалегідь куплені?
— Якщо ти не впевнена в собі, ніякі гроші не допоможуть, — заперечує Ксенія. — Я з шести років у Бердянську займалася бальними танцями, — продовжує. — Зараз, на жаль, кинула. Мій тато Микола Андрійович — музикант, грає на акордеоні, піаніно, тромбоні. Виступає у відомому в Бердянську оркестрі. "Чайка", здається, називається, не пам"ятаю. А мама Антоніна Іванівна працює в готельному бізнесі.
А сестру чи брата маєте?
— Є у Києві двоюрідні брати. Вони мене тут приютили. Потім старший привів жінку, і я пішла. Зараз живу сама.
Друзів знайшли у Києві?
— Близька подруга в мене одна — мама. Каже мені: "Ти — найкраща, найвродливіша". З нею я ділюся усім.
Окрім модельного бізнесу, чим іще займаєтеся?
— Раніше працювала медсестрою, анестезіологом у хірургії. Але це не робота, а благодійність, — кривить губи Ксенія. — Зараз ходжу на підготовчі курси. Але ще не вирішила, куди вступати. Мені запропонували контракт у Китаї. Хоч були пропозиції і з Мілана, і з Японії. Я вибрала Китай, бо там більше платять. Дівчата заробляють по 30 тисяч доларів за місяць. А в Україні модель отримує 500 доларів. Але поки що про конкретну суму не йдеться — я просто їду в китайське агентство.
З якими дизайнерами працювали?
— Недавно приїздив російський дизайнер, як його... Єгор, — Оксана береться за голову. — Зайцев! — вигукує. — А ще працюю у Людмили Кисленко, Оксани Караванської. Хоч я більше фотомодель і не беру участі у фешн, — каже про покази моди.
Вона поправляє сітчасту накидку на плечах.
— Я прагну вивчати духовний світ людини, — раптом змінює тему. — Мені, скажімо, подобаються жінки, які опікуються тваринами. І я не кар"єристка. Мрію створити еліксир молодості, щоб люди жили стільки, скільки хочеться, — додає замріяно.
А для своєї молодості що робите?
— Їм натуральні продукти: фрукти, ніяких консервів чи шоколаду. Я вегетаріанка. Ще в медичному коледжі перейшла на здорове харчування. Ходжу в спортзал. Організатори конкурсу подарували абонемент ще у тренажерний зал. Готуюся стати королевою України. Ще подарували прикрас на тисячу гривень і дві путівки до Ялти. Але на море поїдуть батьки.
А ви як відпочиваєте?
— Люблю курси Норбекова, йогу — вдома займаюся. А вечірками не цікавлюся: я людина не тусовочна.
1984 — народилася у Бердянську
2000 — закінчила Бердянський медичний коледж
2001 — вступила до педагогічного університету в Бердянську
2002 — міс "Перлина Приазов"я"
2004 — переїхала до Києва
2004 — участь у конкурсі "Міс мюзік" на М1
2004 — працювала у Токіо, Японія
2006 — Королева Києва
2 
1
Коментарі