"Маємо з чоловіком трьох внуків, — пише 65-річна Катерина Іванівна з Полтавщини. — Хлопчики — від молодшої доньки, дівчинка — у старшої. Внучці виповнилося 22 роки. Гарно навчається, закінчує університет. Сподівалися, що зустріне долю у студентські роки. Перше кохання тривало два роки. Через хлопця їздила додому щонеділі, бо він із нашого міста. Почуття були взаємні, але він ревнивий. Одного дня посварилися і розбіглися. Що сталося, Катя не говорить".
У конверт вкладає фото онуки — в довгій червоній сукні. На звороті — підпис "Випускний, 2015 рік". Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник.
— Видаватимете онуку заміж наступного року. Кохання зустріне в місті, де живе і навчається. Скоро тішитиметеся правнуками. Після закінчення університету змінить кілька робіт. Вагатиметься, чи правильну професію обрала. На початку грудня все стане на місця. Влаштується в хорошу компанію. Гарно платитимуть. Візьме квартиру у розстрочку.
"Два роки тому батько продав земельну ділянку, — пише киянин Андрій Леонідович, 43 роки. — Роздав дітям по 20 тисяч доларів. Я доклав гроші та купив квартиру. Сестра взяла машину й оплатила навчання доньки в університеті. А старший брат усі гроші прогуляв. Не має де жити, оселився в батьків. Проїдає їхню пенсію. З роботи звільнили через запої. У 53 роки його ніде брати не хочуть. Батьки наполягають, аби я йому допоміг. Узяв працювати до себе на фірму. Але він продовжує пити, соромить".
Вкладає в конверт паспортне фото брата. Євген кароокий, у червоній сорочці й чорній краватці. Біоенергетик запалює свічку, обводить нею навколо знімка.
— Як би не намагалися догодити батькам, самотужки брата на ноги не поставите. А проблем наберетеся вдосталь. Через його промахи доведеться самому звільнитися і шукати іншу роботу. У чоловіка є колишня дружина і сини. Його треба лікувати від алкозалежності, а вже потім допомагати з працевлаштуванням.
"Син прожив у шлюбі два місяці, — розповідає в листі 48-річна Олена Назарівна з Полтавської області. — З Дашею зустрічалися чотири роки. Були гарною парою. Але в день шлюбу наречений потрапив у аварію. Весільний кортеж підрізав п'яниця. Гості одразу сказали, що молоді разом довго не житимуть. Кудись поділося і кохання, і дружба, що були між ними. Вже чотири роки, як Данило не може знайти іншу. "
Надсилає фото сина з риболовлі. Хлопець у гумаках тримає коропа.
— Син одружиться вдруге до 30-річчя. Долю зустріне під час відрядження. За рік після весілля триматиме на руках первістка. Вагаєтеся, чи доцільно відпускати його на роботу за кордон. Добре заробити має шанс восени. Нехай обирає офіс або завод, але не польові роботи.
"Мої рідні пороз'їжджалися по світу, — розповідає в листі Ольга, 45 років. — Сестра живе в Італії, мати — у Бразилії. Мала чоловіка, що на 20 років за неї старший. Убили, коли повертався додому з пошти. Думали, що він у папці ніс гроші. Кримінальну справу не відкрили, бо винуватців не знайшли. За місце на кладовищі вона заплатила тисячу доларів. Поряд викупила ділянку для себе. Доки прилітала в Україну, родичі місце на цвинтарі продали. Мати успадкувала там хату, але її доведеться ділити з донькою чоловіка. Вона погрожує, висуває претензії на весь будинок. Переживаємо, чим це закінчиться".
Біоенергетик кладе долоню на світлину жінки й чоловіка у яскравих футболках і сомбреро. Заплющує очі.
— Мати продасть частину дому і на кілька місяців приїде в Україну. Але тут не затримається. Повернеться назад, бо там почувається здоровішою. Клімат їй краще підходить. Та й цей шлюб не буде для неї останній. Матиме третього чоловіка, молодшого і заможного.
7 
35413
Коментарі