74-рiчний Веніамін Трунов живе у пров. Анохiна на околиці Донецька. На лівому крилі двоквартирного барака табличка: "Центр шаромолниевых исследований".
Торкаюся сітки огорожі — лунає пісня Валерія Леонтьєва "Ненаглядная сторона". У дворi блимає світло. Виходить Веніамін Данилович. Він носить сиві бакенбарди. На сорочці під піджаком бракує ґудзика.
— Тсс… Тут все реагирует на движение и звук, — каже. — Замрите, и светомузыка погаснет. Будете говорить негромко, свет будет мерцать, а будете шуметь — никогда не прекратится. Это моя сигнализация.
Від злодіїв?
— Та ні, це так, щоби не було нудно. У воротях у мене сейсмометр. Ось тут, у поштовій скриньці — переговорний пристрій: якщо хтось базікає біля ворiт, мені в майстерні чутно. Магнітофон усе записує, таймер фіксує час — зранку можу прослухати запис усiх нічних подій.
Викочує з гаража авто без дверей і даху. Ззаду під номером червоний гвинт.
— Це одночасно і катер, і машина. Знизу, як пузо черепахи, гладенька. Екологічна — коли запливаю на середину ставка, не залишає на воді плям. Робив її без верстата — разом із дружиною Раїсою Іванівною гнув листи заліза через коліно. Їздили на ній відпочивати на Кавказ. А зараз рідко сідаю за кермо, бо бензин дорогий. Але якщо перетворювач поставити, машина працюватиме на енергії кульових блискавок. Я навчився штучно створювати кулеподібну блискавку і витягувати з неї енергію. Аж два патенти на винахід отримав.
Трунов закочує авто до гаража.
За два роки без дружини тiльки раз зварив собі суп
— Веніамін Данилович овдовів два роки тому, — шепоче його сусідка Валентина Іванівна. — Раїса померла від інсульту. Він після того надірвав серце. Сказав, що всі наукові секрети понесе із собою в могилу. Бо мріяв іще за життя дружини створити засіб, який подовжить їй молодість. А тепер жінки немає, спалив креслення всіх винаходів. Не стежить анi за господарством, анi за собою. Навіть яблук позбирати не хоче.
Удома в Трунова в передпокої старий зламаний холодильник, у горщику засохла квітка. Посеред вітальні на стільці акордеон. На ліжку — пожовклі газетні вирізки.
— 1973-го ми з дружиною вперше зловили блискавку. Я змонтував ланцюг, у який включив саморобний телевізор. Діждалися грози і відійшли на безпечну відстань. Телевізор рознесло вщент, звідти викотилася акуратненька вогняна кулька. Зробила дірку в розкладачці та розжарила теплом кімнату.
Прошу сфотографувати патент на блискавкову установку. Трунов вирізує ножицями з газети квадратики. Затуляє ними кілька цифр на патенті.
— Можуть украсти ідею, — пояснює. — Ви спочатку покладiть мені на рахунок 25 мільйонів доларів, а потім надайте трибуну ООН, щоби я вирішив усі ваші енергетичні проблеми. Ще при президентові Кучмі до мене приїхав якийсь інноваційний фонд. Запитали: "Скiльки треба грошей, щоби енергію кульової блискавки перетворити на електроенергію?" Я попросив на устаткування і роботу скромно — 175 тисяч доларів. Фонд почав шукати гроші, а Кучма раз — і заборонив оплачувати дослідницьку роботу фізичним особам. А моя електростанція могла б забезпечити електрикою пiв-Донецька.
Веніамін Трунов працював слюсарем на заводі транспортного устаткування в Донецьку. Освіта — загальна шкільна. Із дружиною прожили разом 50 років. Дітей не мали.
— Майже всю пенсію, 890 гривень, витрачаю на матеріали для досліджень, а живу, як бомж. Забуваю поїсти. За два роки без дружини тiльки раз зварив собі суп.
Винайшов спосіб приборкати стихію
— У мене три винаходи тягнуть на Нобелівську премію, — запевняє Веніамін Трунов. — Перший — вірусопригнічуючий бібінарний засіб, яким можна захищатися від вірусів свинячого і курячого грипу. Якось захворіла дружина — перед очима все пливло, температура за 40. І на мене зiйшло осяяння — взяв дещо з аптечки, змішав, почав давати жінці, й вона ожила! Якщо цю суміш поставити на потік, коштуватиме всього 2 центи. Друге відкриття — машина для видобутку кульових блискавок. А третє — спосіб приборкання стихій. Утихомирити можу вітер, уповільнити танення снігів, лише заплатіть мені за 40 років дослідницької роботи!
Коментарі