— Люди ковтають булавки, термометри, монети, ланцюжки, ножі, виделки, ложки. Якби останні не викидав, а збирав, уже кілька столових наборів мав би, — жартує 56-річний Василь Кордяк, завідувач відділення хірургії органів травлення Рівненської обласної лікарні.
Згадує, що вийняв зі шлунків пацієнтів.
— 1999-го на рівненському автовокзалі знепритомнів чоловік. Був худий — важив усього 37 кілограмів, — розповідає Василь Дмитрович. — Його два дні відкачували в реанімації, а потім перевели до нас на обстеження. При ендоскопії у шлунку намацали щось тверде — думали, що то клубок чорних дротів. Але під час операції витягли скручену поліхлорвінілову трубку.
Під дією шлункового соку вона почорніла і стала крихкою. Повністю заповнила шлунок. Через це чоловік мав фальшиву ситість — уже кілька місяців не міг їсти, тільки випивав одну склянку чаю на день. Раз на тиждень пробував запхати в себе хоч тарелю супу. Родичі боялися, що в нього рак.
Після операції з'явився апетит. Як той шланг потрапив усередину, не признався. Може, проковтнув на спір.
Клубок волосся дістав із 24-річної рівнянки, яку лікували від анемії. У неї було довге волосся. Мала погану звичку з дитинства жувати коси. Візьме пасмо до рота і смокче його, наче льодяник. Отак за 20 років наїла собі трихобезоар — волосся збилося і затверділо. Після одужання зареклася навіть нігті гризти.
Третього пацієнта живокостом нагодувала теща. 30-річного чоловіка привезли із шлунково-кишковою кровотечею. Хотіла як краще, а зять ледве оклигав. Заставляла їсти щодня корінь живокосту, але його ж тільки в настоянці для натирання використовують. Їсти рослину не можна. За три тижні тещиної турботи зять почав худнути і вже ледве тримався на ногах. Від болю мало не вив. Живокіст у шлунку збився в кульку розміром із тенісний м'ячик.
Іще лікував будівельника. Після п'янки на роботі він заснув із відкритим ротом, а колеги залили йому в горлянку будівельну піну. Пощастило, що одразу не вмер на місці. Монтажна піна розбухла, могла розірвати йому шлунок.
Найцікавіший трофей — півкілограмова гиря, яку зняли зі статевого органа жителя селища Степань Сарненського району. Її залишили в медичному музеї лікарні.
Пригода трапилася понад 40 років тому. Чув про це від колег. Пацієнт розміняв уже шостий десяток, але мав ще доволі активну дружину. Коли йому стало важче виконувати подружній обов'язок, жінка почала нарікати. От він і почепив собі на член півкілограмову гирю — думав, що робитиме фізичні вправи. Кров прилила, орган набряк і посинів. Гирка тягнула його донизу, а зняти її з члена не міг. Повезли його до уролога. Викликали слюсаря, який розпиляв дужку.
3 
1
Коментарі
1