четвер, 22 липня 2010 05:48

Валентина Шарамко шість років шукає онучку

"Ніколи свою внучку не бачила, але знаю, що вона є. Син перед смертю зізнався, що має дитину", — говорить 46-річна Валентина Шарамко з російського міста Заозерськ.

На літо вона приїхала до своєї сестри у місто Гайсин на Вінниччині.

— Син Андрій служив на флоті Російської Федерації, був матросом на торпедолові. Ми жили в Заозерську Мурманської області, але щоліта приїздили в райцентр Гайсин до сестри. Там Андрій познайомився зі студенткою місцевого медучилища. Ймовірно, її звати Наталкою. У липні 2000-го вони почали зустрічатися. У кінці літа Андрій дізнався, що Наташа завагітніла. Про це розповів другу в Гайсині. Чому вони тоді мені нічого не сказали? Зі слів сина знаю, що він їздив до матері дівчини і пояснював ситуацію. Та не дозволила доньці їхати з Андрієм у Росію. Боялася, що дитина буде далеко від дому. Андрій повернувся у Заозерськ, бо відпустка у нього закінчувалася. А дівчина поспішно вийшла заміж за хлопця з Немирівського району.

У жовтні 2003-го під час служби 21-річний Андрій Шарамко помер. У нього обірвався тромб.

— Це травма всього мого життя, — плаче Валентина. — Товариш сина теж сказав, що в Андрія залишилася донька і я повинна її шукати. Вже шість років провела у постійних пошуках. Збираю інформацію від друзів і знайомих Андрія.

Показує фотографію сина. На ній темноволосий хлопець у синій футболці. На лівій руці нижче ліктя має татуювання.

— Може, дитинка схожа на нього. Вона народилася у квітні-травні 2001-го. Тобто, зараз їй 9 рочків. Є припущення, що онучку назвали Світланою. Яке прізвище у дитини і її матері, не знаю. У травні 2002-го Андрій з Наталею бачилися. Кажуть, вона тоді працювала продавцем на ринку в Немирові. Я їздила у Немирів, розпитувала на базарі людей. Там нічого конкретного мені не розказали.

Жінка схрещує руки на грудях, плаче.

— Дорога Наталочко, — звертається до матері своєї онучки, — зрозумій мене і піди назустріч, адже ми обидві любили Андрія. Звичайно, я ні на що не можу претендувати. Тільки радітиму, якщо у тебе є сім"я. Я дуже хотіла би бачити свою онучку, кровиночку мого сина, і допомагати вам, чим зможу. Відгукніться, Наталочко й Світланко. Я так довго чекаю на зустріч. Також звертаюся до всіх, кому відома хоч якась інформація. Допоможіть знайти рідних людей.

Якщо вам відома інформація про людей, які розшукуються, телефонуйте: (067) 907 81 09, (093) 633 74 43.

Зараз ви читаєте новину «Валентина Шарамко шість років шукає онучку». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути