29-річного Вадима Никончука поховали 11 жовтня в селі Нова Романівка Новоград-Волинського району на Житомирщині. Він працював інспектором районного відділу поліції. Наклав на себе руки, підірвавши гранату РГД-5.
— Вадим пішов із дому в п'ятницю 7 жовтня. Дружині Ірині пояснив, що ненадовго у справах і скоро повернеться, — розповідає односельчанка покійного, імені не називає. — Через години дві подзвонив, сказав, що дуже любить її та сина. Вибачався й просив його не шукати. Більше на дзвінки не відповідав. Ірочка не зрозуміла, що трапилося. Подумала про іншу жінку. Не вірила, що Вадим здатен накласти на себе руки.
У селі розповідають, що Никончуки жили дружно. 27-річна Ірина щойно повернулася з АТО, тому чоловік не відходив від неї.
— Іра — військовозобов'язана, працює в інженерних військах. Місяць була на Донбасі. А Вадим глядів сина 3-річного Стасіка. Саме ногу пошкодив, був удома на лікарняному. Як Іра повернулася, не могли налюбуватися одне одним. Ходили селом за ручки, така любов була. Заробляли гарно обоє. Боргів не мали. Хату окрему купили, розбудувалися.
Знайшли поліцейського через два дні в лісосмузі за селом.
— Шукали всі односельці. Тіло побачив сільський голова біля річки. Швидше за все, Вадим ліг на гранату. Всі внутрішні органи були пошкоджені. Від цього помер миттєво. А от обличчя залишилося ціле, — каже односельчанка небіжчика. — У труні лежав, наче живий. Він у житті дуже красивий був, високий, під 2 метри зростом. Веселий, спокійний і компанійський. Мало прожив, але зробив дуже багато.
Вадим Никончук у поліції працював понад п'ять років. Нещодавно пройшов переатестацію. П'ять разів побував у зоні АТО. Односельці вважають, що міг привезти гранату звідти.
Коментарі