Ексклюзиви
Середа, 06 жовтня 2010 06:16

В Олени Млазєвої видурили квартиру

Автор: фото: Тетяна ЗАРОВНА
  Ніна Спиридонова сидить на кухні двокімнатної квартири без зручностей у місті Українськ на Донеччині. Власну квартиру в Донецьку у її матері Олени Млазєвої видурив ріелтор
Ніна Спиридонова сидить на кухні двокімнатної квартири без зручностей у місті Українськ на Донеччині. Власну квартиру в Донецьку у її матері Олени Млазєвої видурив ріелтор
"Маму нічим годувати. Зараз схожу за продуктами", - говорить Нiна Спиридонова, 61 рік.

Удвох з матір'ю, 80-річною Оленою Млазєвою, три роки живуть у місті Українськ на Донеччині. Без прописки мешкають у чужій двокімнатній квартирі без зручностей. Каже, ріелтор видурив у них квартиру в Донецьку.
Із темного передпокою, чіпляючись за тази, веде до кухнi. Дошки підлоги прогнили. Кран в умивальнику обмотаний ганчірками. Над ним прикріплений пластмасовий рукомийник. Кам'яна піч - на півприміщення. Поряд коцюба і відро з вугіллям. Олена Михайлівна до пенсії працювала банківським службовцем. Її покійний чоловік був економістом.

- Кашу зваримо, коли сусідка повернеться з роботи, - розповідає Нiна Євгенівна. - У нас балон для газової плити не заправлений. Води немає. Каналізація не працює. Електрику відрізали два з половиною роки тому, коли прийшли міняти лічильники і дізналися, що ми тут на пташиних правах. Уся пенсія іде на вугілля. На зиму потрібно три тонни, а це 2100 гривень.

Пенсія Ніни Спиридонової - 700 грн, її матері - 820 грн. Ніна Євгенівна працювала робітницею на Донецькому заводі холодильників "Норд". Чоловік Володимир покинув її 20 років тому, поїхав на Північ на заробітки.
- Мамочка, будеш кефір? - забігає до сусідньої кімнати.

- Я не голодна, - відказує Олена Михайлівна. Вона лежить на ліжку під червоною ватяною ковдрою. Поряд - милиці. До пенсії працювала банківським службовцем. - Я була шанованою людиною, працювала в держбанку. 36 років з покійним чоловіком прожили на вулиці Кольцова в Донецьку. Ах, яка у мене квартира була - з телефоном, кухнею на 12 метрів, заскленою лоджією. Біда прийшла 2005-го, коли онук Вова зустрів дівчинку Таню. Їй було 18 років, йому - 28. Наш Вова розум втратив. Кричав: "Хочу сім'ю, окремо буду жити".

Запиває пігулки водою. Пропонує сісти на стілець біля ліжка.

- Я мінятися не хотіла. Та ріелтор Ігор Михеєв виписав мене в жеку без мого хотіння. До мене ввалилися вісім бандитів. Білизну мою білосніжну з комода вивалили на підлогу.

- Мама, але ти ж підписувала згоду в нотаріуса, - додає донька.

- Вимотав мене Вова так, що погодилася. Головорізи цього Ігоря розбили моє концертне піаніно "Штраусс" з червоного дерева. Я вже ходила на милицях. Мене зі стільцем погрузили у вантажівку. А люстра моя, красуня, висіти лишилася.

Дістає з-під подушки паспорт. Із 2006-го ніде не зареєстрована.

- Поселили нас у будиночок на вулиці Тельмана. Цей ріелтор купив його в алкашки за горілку. Мені сусіди через огорожу кричали: "Куди ви Ірку поділи?". А ми її в очі не бачили, пропала безвісти. Доплату за обмін дав Вові. А скільки, не знаю. Через півроку прийшов з армії син попередньої власниці будинку. Я йому кажу: "Дитинко, тут провини моєї немає. Прекрасну квартиру за це розвалище виміняла". Він і пішов ні з чим.

На ліжко до Олени Михайлівни стрибає сіра смугаста кішка.

- Після цього переїжджали ще тричі. На вулиці Дагестанській жили у дерев'яному бараці. Сусіди говорили: "Ви не перші, тут в Ігоря перевалочний пункт". Потім нас переправили в халупу на хутір, де когось убивали і була пожежа. Там так тісно, що не влізла обстановка. Люди казали: "Що ж ви викинули такий гарний диван?" - витирає сльози.
- Як ви без прописки пенсію отримуєте? - запитую у неї.

- Наймаю таксі за 200 гривень і їду до Донецька. Ніні не довіряю. Вона на Вовочку все потратить.
У Ніни Євгенівни дзвонить мобільний.

- Вова з тюрми, - каже.

Її сина торік посадили за крадіжку телефона.

- Обіцяв, як вийде з тюрми, розбереться, якщо нас у нормальні умови не переселять, - додає після розмови. - Наша невістка виявилася повією. Записала дитину на чужі ім'я і по батькові. У лікарні з Вови сміялися: як тільки гроші скінчилися, скорчила козу. А дитину здала в дитбудинок.

У міліції жiнкам радять звертатися до суду.

- З одним п'яницею розмовляв, - говорить мер Віталій Нешин, 44 роки. - Той взагалі за 70 гривень продав квартиру. За посередництвом Ігоря Михеєва погіршилися житлові умови 11 донецьких сімей. Люди самі винні. Ми до них ставимося по-людськи, не як до бомжів. Млазєвiй торік безплатно давали вугілля.

Зараз ви читаєте новину «В Олени Млазєвої видурили квартиру». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 765
Голосування Чим закінчиться зустріч Зеленського і Путіна?
  • Нічим. Все залишиться, як є
  • Україна піде на поступки Росії
  • Путіна переконають зупинити війну
  • Зеленський погодиться вписати особливий статус Донбасу у Конституцію
  • Президент зрозуміє, що з Путіним домовитись нереально. На Донбасі почнуть будувати стіну
  • Домовляться про газ, але не про Донбас
Переглянути
Погода