— Щойно на парі вивчали серцево-судинну систему людини. На перерві прибігли сюди подивитися на серце і різні патології. На малюнку в книжці — просто картинка. А тут натуральні органи та болячки всі видно, — каже студент Андрій, 19 років.
Навчається на третьому курсі медичного факультету Львівського медуніверситету ім. Данила Галицького. В одному з його корпусів на вул. Пекарській, 69 є Музей хвороб.
Простора аудиторія на два поверхи заставлена дерев'яними стелажами. На них понад 2 тис. банок з експонатами у формаліні. Над вхідними дверима напис латинською: "Мертві тут учать живих".
— Пускаємо сюди лише студентів-медиків. То видовище не для всіх, — говорить працівник музею Володимир Федьків, 47 років. — Часто приїжджають з інших медичних закладів. Недавно були польські студенти. Такої колекції людських хвороб і патологій ніде в країні немає.
Студенти розглядають органи. Андрій показує дівчатам дві банки із людськими легенями.
— Опа, дивіться, то легені якогось шахтаря, — показує на орган майже чорного кольору. — Вони часто хворіють пневмоконіозом. Такі ж чорні легені у затятих курців — як сажею обмащені. Якби привести сюда одного-другого — точно кинули б курити. О, а то здорові, — показує на банку з органом світло-коричневого кольору. — Таких, напевно, у нас на курсі ніхто не має, — сміється. — Ходіть, я вам ще цироз печінки якогось алкашика покажу, — веде до шаф із захворюваннями печінки, нирок, шлунка. Показує на чорний орган з дірками, схожий на губку.
— А то що за жесть? — одна з дівчат тицяє на банку зі шлунком чорного кольору.
— Розказували, що то якийсь мужик випадково випив кислоти замість води. Помер миттєво. Так шо вже ліпше горілку пити, — сміється Андрій.
— Тут ще гірше, ніж у морзі, — каже дівчина у білому халаті. — Там тіло з якоюсь одною патологією, а тут цілий букет. Ми- то вже звикли — третій курс, а от першачки деякі в обморок падають.
— На такі випадки у мене є нашатир, — говорить Володимир Федьків. — Дівчатам часто зле стає, коли бачать новонароджених з патологіями. Тут є муміфіковані залишки немовляти із вродженими вадами розвитку, — показує на півметрову колбу, у якій скелет дитини з покрученими кінцівками. — Це найстаріший експонат цього відділу, йому більш як сто років. Раніше діти з потворствами часто народжувалися, бо це не можна було передбачити методами ультразвукової діагностики. Причин багато — від поганої екології до генетичних мутацій та кровозмішувань. А найсвіжіший експонат, дитину-русалку, нам привезли два роки тому. Батьки були наркоманами, жодних обстежень під час вагітності жінка не проходила, немовля народилося зі зрощеними ногами. Ми співпрацюємо з обласним моргом, тому якщо трапляються рідкісні захворювання — експонати передають нам.
Татуйовані руки моряка привезли з Чехії
У правому кутку аудиторії — відділення захворювань шкіри. Володимир Федьків показує 5-літрові банки, щільно замазані розчином, схожим на гіпс.
— Колись банки з експонатами закривали поштовою замазкою — розчин гіпсу і сургучу. Якщо нещільно банка замазана, формалін випаровується, смердить дуже. Зараз закриваємо силіконом. Тут у банках — людські кінцівки з одними із найстаріших захворювань на світі — віспою та проказою, — показує руку і ногу з червоними висипами, чорними пухлинами. — А це руки моряка кінця XVIII століття. Бачите татуювання у вигляді якоря і британського прапора? У ті часи на наших землях кольорові тату були рідкістю, тому цей експонат потрапив на виставку.
Музей хвороб людини заснував 1896 року професор-патологоанатом Андрій Обжут. Кілька експонатів він привіз із Карлового університету з Праги. Деяким понад 150 років — колекції пухлин очей, цирозу печінки, патології новонароджених. У музеї є архів протоколів розтинів столітньої давності.
3 
1
Коментарі