— Недавно зашла в метро. Какой-то мужчина ахнул и уступил место. Сказал: "Такой женщине нельзя ездить в общественном транспорте. Вам нужен личный водитель", — каже 70-річна Олена ВОЛК із Києва. Вона знімається у кіно, регулярно відвідує нічні клуби та ходить у секс-шопи.
Олена Волк призначає зустріч біля станції метро Гідропарк. Приходить у синій довгій спідниці і білому топі на тонких бретельках. Очі нафарбовані синіми тінями, губи підведені червоною помадою. Жінка народилася в Росії. Працювала там інженером. 1978 року вийшла заміж і переїхала до Києва. У рекламному агентстві працювала разом із чоловіком. Його не стало 15 років тому.
— У квартирі все лишилося так, як було за життя мого чоловіка, — розповідає Олена Волк. — Віталій щодня дарував квіти, вранці приносив каву в постіль. Після його смерті довго не могла оговтатися. Щоб розвіятися, друзі запросили відпочити у Євпаторії. За місяць вони поїхали додому, а я залишилася там на півроку. Зрозуміла, що маю навчитися жити без чоловіка. Почала ходити в нічні клуби і вести сторінку у "Фейсбуку". Це допомогло.
Олена сідає на лавці під деревом. Поправляє пишне руде волосся.
— Коли виходила заміж, мама подарувала книжку "О вкусной и полезной еде". За рецептами з неї готувала чоловікові салати та запіканки. Одного разу зварила борщ. Він з'їв кілька ложок і відсунув тарілку вбік. Запропонував піти в ресторан. Відтоді лише там харчувалися. Гарно заробляли, грошей вистачало. Зараз теж нічого не готую. Отримую хорошу пенсію. Їжу купую в супермаркеті. У відділ кулінарії приходжу ввечері, коли там діють знижки. Вдень часу на це немає, бо графік розписаний по годинах: то запрошують на фотосесію, то — на відкриття виставки чи нового бутика. Влітку намагаюся більше часу проводити на свіжому повітрі — регулярно їжджу на пляж. Перед початком сезону пішла в секс-шоп за прикрасами для сосків. Купила комплект із лебединого пуху за 500 гривень. На прощання продавщиця усміхнулася: "Желаю вам незабываемого вечера". Сказала, що купила їх не для еротичних розваг. Із такими прикрасами засмагаю на пляжі. Тоді на тілі не лишається білих смуг.
Згадує, як 2013-го знімалася у грузинському фільму "Одного разу в Києві".
— У нічному клубі мене помітили троє грузинів. Один сказав: "Зніматимемо кіно. Для вас маємо роль". У стрічці грала хазяйку борделю. Мені дали чорну гіпюрову сукню та білу перуку. У кадрі мала говорити грузинською. Кілька годин повторювала текст, щоб виробити акцент. За зйомки отримала 500 доларів.
Досі отримую пропозиції щодо роботи. Торік три місяці танцювала в ресторані "Ватра" на вулиці Городецького в центрі Києва. Ресторатор Діма Борисов запросив мене для розкрутки нового закладу. Виступала у прозорій накидці, крізь яку просвічувалася білизна. У заклад приходили переважно сімейні пари. Жінки їли, а чоловіки тільки на мене й дивилися. Після цього Діма зрозумів, що може втратити багато клієнтів. Подякував і попросив більше не приходити.
1 
1
Коментарі