У столичному ресторані "Дарк сайд" двоє офіціантів в окулярах нічного бачення беруть попідруки молоду пару. Ведуть гостей по залі без світла до завчасно сервірованого столика. Допомагають сісти, намацати посуд, столові прибори, фужери і серветки.
Там суцільна темрява. Немає вікон, а вхід завішаний цупкими портьєрами. Підлога м'яка, щоб у темряві не бився посуд, якщо впаде додолу. Тихо грає легка музика.
— Страшнувато робиться, — шепоче дівчина хлопцеві.
— Зараз вип'єш, попустить.
Офіціанти вносять страви. У хлопця червоне меню — страви з м'яса, у дівчини синє — риба та морепродукти. Є ще зелене, овочеве. Будь-яке коштує 240 грн. Складається із закуски, основної страви, десерту й пляшки води. Спиртне за бажання клієнта — за окрему плату.
— Я візьму вас за руку й торкну до страв, щоб ви орієнтувалися, де їжа,— каже офіціант відвідувачам. Допомагає та йде. Сеанс триває 1,5 год. До приміщення більше нікого не заводять.
За два місяці, протягом яких працює темна зала, понад 50 хв. ніхто не витримував.
— У середньому відвідувачі сидять хвилин 40, доки все з'їдять, — розказує директор закладу Микола Івахненко, 29 років.— Якось один чоловік прийшов сам. Для мене це було дивно й незрозуміло. Сюди йти треба вдвох або компанією. Зрячій людині, навіть якщо вона з кимось говорить, довго сидіти в мороку важко психологічно. Я пробував. Їв руками, тоді легше. Більшість відвідувачів теж так роблять.
Їжа накраяна малими шматками, щоб з'їсти не відкушуючи. У стравах мінімум соусів, щоб відвідувач не обляпався.
В Україні такий заклад відкрили вперше. Хоча способу подачі їжі в темряві майже 20 років. Ресторани без світла є у всіх великих містах Європи. Там відвідувачів обслуговують незрячі.
— Узяв би на роботу сліпих офіціантів, але таких не зустрічав. Темний ресторан — фінансово вигідний заклад. У Москві у такому столик резервують за два місяці. Та й ми маємо замовлення щодня.
2 
1
Коментарі
1