На столичному майдані Незалежності попрощалися з блогером і волонтером 50-річним Святославом ВОЛКОВИМ, відомим під псевдонімом "Горький Лук". Переніс коронавірус. Хвороба дала ускладнення. Перед смертю відмовили нирки. Залишилися батьки й сестра.
— Святослав писав блискучі тексти, що прочитувалися на одному диханні. Він заглядав у саму безодню "русского мира" й аналізував усі його явища. Обробляв це агресивне хворе створіння своїм словом, як скальпелем, — каже фотограф Олександр Заклецький. — Був одним із найяскравіших діячів української культури та добровольчо-волонтерського руху. Та хронічні хвороби, пережиті стреси, важко перенесений коронавірус і посттравматичний синдром зробили своє.
Святослав Волков був філологом за освітою. Раніше вчителював. З початком війни на Донбасі став парамедиком. Служив на передовій. 2014-го на платформі "Живий журнал" створив сатиричний блог "Кацаповєдєніє". В іронічний формі висміював відсталість "русского мира". За кілька місяців проєкт став відомим. Через рік видав збірник лекцій з кацапознавства "Ноука від Горького Лука". Перший наклад розкупили до того, як надійшов у продаж. Згодом вийшли ще дві його книжки — "Гіркі казки" й "Так воювать ніззя".
— Захоплювалася його стилем і підходом до тем, — каже подруга Оксана Матченко. — Українець, воїн, який не боявся підставити плече та допомогти друзям. Любив країну, чесний і прямий. Наприкінці року помер наш спільний друг Олександр Тихий. Теж був шок, бо раптово. Волков тоді чомусь запитав у мене: "Цікаво, а за мною теж так сльози литимуть?"
1 
1
Коментарі