Із Богданом Бенюком зустрілися після його дня народження — 27 травня. 26-го йому виповнилося 49 років. У чорному костюмі й білій сорочці з помаранчевим візерунком, із поліетиленовим пакетом, перекинутим через ліве плече, Бенюк з"явився на службовому вході театру імені Франка. Узяв на прохідній ключі від гримерки N12. Сьогодні він грає у виставі "Сентиментальний круїз".
Ми сідаємо в гримерці, у якій стоять столики із дзеркалами.
Перед спектаклем репетируєте?
— Є така приказка: репетирує той, хто не вміє, — каже серйозно.
Як святкували день народження?
— Накрив поляну, понапивалися гарненько. Лише кумів маю 26 пар — видавець Іван Малкович, актор Анатолій Хостікоєв, співачка Марія Бурмака... Болотом пообмащувалися, бо дощ ішов.
Хто перший привітав?
— Старший брат Петро зі Львова. Теж працює у театрі.
Що подарував син Богдан?
— Змайстрував дерев"яну рамку. Сказав, що потім намалює до неї картину. Син схожий на мене нижньою частиною тіла, а обличчям — на дружину, — сміється Бенюк. — Дружина Уляна Іванівна подарувала мені трьох дітей. Донька Мар"яна промазала — сорочку купила малу. Схожа на тата: як купує — то невдало. А Леся народила для мене онука Северина.
Накрив поляну, понапивалися гарненько
Бенюк відчиняє кватирку.
Хтось із політиків вітав?
— Янукович не дзвонив і Симоненко теж. Вітали з команд Ющенка та Юлі.
Правда, що працюєте без відпусток?
— Які відпустки?! — обурюється він. — Як можна два тижні байдикувати? Он летів у Чикаго, то узяв у літак десять п"єс. Треба було вибрати найкращі.
Бенюк позіхає.
— Спати хочу, — сміється.
Чим зараз займається компанія "Бенюк&Хостікоєв"? — цікавлюся.
— Готуємо оперу "Запорожець за Дунаєм". Робоча назва "Задунаєць за порогом". У опері син попросив після першої дії пульт — щоб перемотати і вистава швидше закінчилася. А ми хочемо зробити хана пра-пра-правнуком Роксолани, який знає українську мову. Карась із ханом знайдуть спільну мову. Хостікоєв грає хана, я — Карася, Наталка Сумська — Одарку. Мабуть, ставитимемо ще з Віталієм Малаховим "Отелло". 24 серпня буде прем"єра однієї з цих вистав.
У гримерку заходять колеги Бенюка.
— Хай Бог дасть ще два рази по 49, — висока блондинка дарує троянди.
— Кому я, старий пердун, тоді буду потрібен? — жартує Бенюк.
Хлопець у червоній сорочці шепоче на вухо:
— Щоб вас завжди вітали так, як учора: як господаря цього будинку.
— Учора забіг сюди лише на урочистості з нагоди 15-річчя Нацбанку, — розповідає Бенюк. — Були Ющенко і Саакашвілі. Ми з Хостікоєвим співали українською "Не забудь" і грузинською про зозулю. Потім поїхав, бо гості вдома чекали. Побув дві години з ними і подався на вечір пам"яті Костя Степанкова. Сьогодні, мабуть, буду в театрі чарку пити.
Заходить помічник художнього керівника Дмитро Чирипюк.
— Богдане, забув сказати: президентові сподобався ваш виступ. Сказав, що було інтелігентно й по-доброму. Бо потім вийшли задніпровці й таке дали: і про мед — що вулик вся Україна, і що уже злипається все від того меду. А в кінці попросили звання.
Обидва сміються.
Як познайомилися з дружиною? — цікавлю-ся в іменинника.
— У дитсадку, коли нам було по п"ять років, — пригадує Бенюк. — Коли вона проходила — я кидався і цілував. Поцілував — значить, треба перти плуга. Відтоді ми разом.
Жінка у синьому фартушку в чорні горохи заносить костюм для вистави: білі штани, сорочку. До спектаклю 10 хвилин.
— Усе, мушу штани перевдягнути, — вибачається господар.
У партері адміністратор Наталя просить публіку:
— Вийде Богдан Бенюк — вітайте його оплесками. Він іменинник.
1957 — народився в селі Битків Надвірнянського району Івано-Франківщини
1977 — одружився з Уляною
1978 — народилася донька Леся
1979 — народилася донька Мар"яна
1996 — народний артист України
1997 — народився син Богдан
2001 — співзасновник компанії "Бенюк&Хостікоєв"
2006 — народився онук Северин
4 
1
Коментарі