— Ніколи не збирала тварин спеціально. Просто жаліла їх. Колись возила в Івано-Франківськ на "п'яний базар". Платила, щоб їх забрали. Потім виявилося, що їх викидають. Хворих убивають. Вирішила залишати в себе, — каже 62-річна Тамара ДАШКЕВИЧ із селища Солотвин на Івано-Франківщині. Тримає вдома 80 котів і 25 собак. Почала збирати тварин 10 років тому.
— У мене приватний будинок, навколо — сад. Зробила для собак велику загороду. Ті, які не роблять шкоди, живуть вільно. Голосно гавкають, набридають сусідам. Низько кланяюся їм за те, що терплять, — говорить Тамара Степанівна. Живе з 91-річною матір'ю. Через тварин сваряться.
— Тяжко, але не можу позбутися їх, — продовжує. — За місяць витрачаю на тварин майже 4 тисячі гривень. Купую ковбаси, щоб кожному хоч раз у день випало по шматку. Щодня беру 3 літри молока. Додаю його до вівсяної каші. Готую макарони з маслом. Час від часу кладу туди сире яйце. Раніше варила гречку й підсмажувала з маслом. Зараз цього не можу дозволити.
Пенсії не вистачає, тому підробляю репетитором англійської. Знаю її, бо жила в Австралії та Шотландії.
Здебільшого котів і собак Тамарі Степанівні підкидають. Частина — хворі. Жінка носить їх до ветеринарної клініки. Часто лікує сама.
— Якось стояла біля воріт, говорила з сусідкою. Поруч була її донька. Розповіла, що неподалік у глибокій ямі стогне собака. Пішли подивитися. Пес був ще живий, але в тяжкому стані. Мухи обліпили та відклали яйця. Почала лікувати. Спочатку не міг поворухнутися.
Виявилося, його власниця за пляшку горілки попросила мого сусіда вбити собаку. Чоловік подумав, що тварина мертва, й кинув її у двометрову яму.
Назвали його Чарлі. Завжди гавкав на сусіда, коли проходив повз мій будинок. А він не міг у ньому вгадати пса, якого намагався вбити.
Тамара Степанівна до півроку може спостерігати за собакою, щоб дати йому ім'я.
— Не маю звичайних Мурок і Барсиків, — розповідає Тамара Дашкевич. — Одна кішка довго була безіменна. Назвала Мерседес на французький манер. Але їй все одно не йшло. Віддала її в сім'ю. Там прозвали Норочка і вгадали.
Звичайну сільську кішку нарекла Петруня. Одне кошеня дав хлопець на автобусній зупинці. Попросила назвати його. Сказав Мотря. Мені сподобалося.
Тварин Тамари Дашкевич не раз труїли. Однак більшість сусідів підтримує жінку, допомагають коштами.
5 
1
Коментарі