— Похапцем вдягнули весільну сукню. Після розпису її швидко зняли. Нас із чоловіком посадили в маршрутку й відправили додому. Весілля тривало 20 хвилин, — каже 35-річна Олена Тищенко з Кременчука на Полтавщині. Вийшла заміж за Віктора Титенка, 33 роки, з Кривого Рогу Дніпропетровської області. Одружилися в ефірі ток-шоу "Говорить Україна".
У дитинстві Олена страждала на остеогенез — хворобу крихких кісток. Її ще називають "кришталевою". У хворих часто ламаються кінцівки. Зараз жінка має зріст 1,1 м. Пересувається на візку — ходити не може через викривлення хребта.
— Із Віктором почали спілкуватися вісім років тому, — розповідає Олена. — По телевізору побачила оголошення: "Хочу познайомитися з дівчиною для спілкування та стосунків". Записала його номер. Випадково відправила порожнє СМС. Увечері отримала повідомлення: "Ти хто?" Написала своє ім'я.
Про хворобу розповіла через тиждень. Якось Віктор сказав: "Дівчат із таким характером треба носити на руках". Відповіла: "Мене тільки на руках носити й можна, бо маю інвалідність". Його це не налякало. Через сім місяців приїхав до мене. Подарував обручку й освідчився.
Віктор Титенко приїжджав до Олени щомісяця впродовж трьох років. 2013-го переїхав у Кременчук. Винайняв квартиру. Запропонував жити разом.
— Спочатку мала сумніви, та врешті зважилася, — говорить жінка. — Вітя прибирає та пере. Готуємо разом: я печу пиріжки, роблю салати, а він варить супи. До каструль не підпускає — боїться, щоб не перелила кип'яток. Не сваримося, бо Віктор має м'який характер. Тільки бачить, що я чимось незадоволена, відразу ж відступає.
Для розпису молодята скористалися послугою "Шлюб за добу". Олена лишилася на дівочому прізвищі.
— Брати чоловікове не схотіла, бо в мене немає можливості ходити в державні установи, аби поміняти документи, — пояснює. — Думала, що штамп у паспорті нічого не міняє. Тепер здається інакше. Радію, що нарешті офіційно вийшла заміж. Та й Віктор став почуватися впевненіше. Раніше моя мама під час конфліктів казала йому: "Ти — ніхто". Тепер не говорить, бо він — законний чоловік.
Подружжя орендує однокімнатну квартиру. Віктор працює охоронцем в магазині.
— Весілля не святкували, — каже Олена. — Чоловік пообіцяв, що зберемо трохи грошей і влаштуємо свято для близьких. Часом говоримо про дітей. Лікарі сказали, що зможу завагітніти, однак дитину не виношу. Та я чула про випадки, коли жінки з "кришталевою" хворобою народжували здорових малюків. Медики просто не хочуть брати на себе відповідальність.
Зламала пальця об вовняного светра
Олена Тищенко до 14 років мала понад сотню переломів через остеогенез - крихкість кісток.
— У 6 років брат із сусідкою посадили мене в стару залізну коляску, — розповідає вона. — Везли неакуратно. Я впала, а коляска мене накрила зверху. Отримала переломи ніг, руки й черепа. Місяць лежала в лікарні. Одного разу зламала палець після того, як зачепилася ним за маминого вовняного светра.
Із часом кістки стали міцніти. З 14 років перестали ламатися. Лікарі дивувалися, бо комп'ютерна томографія скелета показала, що кістки повернулися до нормального стану.
Олена закінчила шість класів загальноосвітньої школи. Її навчання припинила матір — через роботу не встигала займатися з донькою.
— У молодшому віці в мене було багато друзів, — каже жінка. — Дворові хлопці заглядалися, дарували подарунки. Та з роками почала більше часу проводити з мамою. Такі умови не сприяли романтичним стосункам.
Коментарі