Тетяна Байда-Барбелюк 10 днів не підводилася з ліжка

 

У Луцьку 24 листопада померла учасниця ОУН-УПА Тетяна БАЙДА-БАРБЕЛЮК. До 86-го дня народження не дожила три дні.

— Тетяна Мусіївна хворіла, мала проблеми з очима, — розповідає 58-річна Світлана Васильчук. — Останні 10 днів лежала, бо слабка була. Перед смертю встигла побачити доньку. Вона приїхала до матері з Греції.

Тетяна Байда-Барбелюк народилася в селі Забороль неподалік Луцька. У школі почала цікавитися забороненою на той час літературою та писати поезію. 1949-го вступила до юнацької мережі Організаціїї українських націоналістів. 14-річною її затримала НКВС. Приводом стали два зошити з віршами про Україну, які з її портфеля викрав місцевий кравець. Ув'язнили на 10 років. Спершу відбувала покарання у колонії для неповнолітніх у Львові. Потім відправили на Колиму. На волю вийшла достроково — 1954 року.

Закінчила Луцьке медичне училище та Івано-Франківський медінститут. Працювала гінекологом. Видала кілька поетичних збірок і прозових творів.

— Ми з нею родом з одного села, — каже Світлана Васильчук. — Часто чула про Тетяну Мусіївну від тата, який був її однокласником і сидів за одною партою. Я її теж знала. Була віруючою жінкою. Ходила до церкви, на кладовищі постійно доглядала за могилами родичів. Три роки тому в нашому селі відбулася остання зустріч із нею. Говорила так, ніби виливала душу про все наболіле. Тетяна Мусіївна була талановитою. Відтворила історію нашого села, написала багато книг про нього.

У Тетяни Байди-Барбелюк залишився син Олег і дочка Тетяна.

×