45-річна Тетяна Яценко приїхала на кілька днів до рідного Ужгорода. На зустріч прийшла із чоловіком, 52-річним французом Жаком та сином Кришною, 10 років. Жінка розмовляє українською. 12 років тому вона виїхала в індійське місто Ауровілль.
— Мій брат Володя закінчив інститут у Санкт-Петербурзі, він за фахом санскритолог та індолог. У 1980-х поїхав до Індії захищати диплом. Там побачив поселення Ауровілль. У ньому живуть півтори тисячі переселенців із різних країн. Це послідовники вчення індійського філософа Шрі Ауробіндо. Він закликав відмовитися від гонитви за матеріальними цінностями. Я поїхала спочатку сама — подивитися, а потім повернулася за донькою. Тоді вже була розлучена з першим чоловіком.
Спочатку працювала в магазинах, у готелі, кафе. Отримувала майже 5 тисяч рупій — близько 600 гривень. Іноді не вистачало на їжу. Мешкала в будинку брата. Володя одружився з норвежкою, теж послідовницею Шрі Ауробіндо. Він викладає санскрит в інституті з вивчення савітрі — так називають епос Шрі Ауробіндо. В Ауровіллі найкраще багатим переселенцям. Простим людям трохи важче.
Каже, що чоловік Жак має бізнес: випікає та продає круасани, водить французьких туристів на екскурсії. Тетяна сидить удома із сином. Мешкають у двоповерховому будинку, який їм не належить — усі будівлі в Ауровіллі перебувають у власності міста.
— Кожен щомісяця сплачує контрибуцію до спільної казни — 750 рупій. Зате медицина й освіта безплатні. Іноді безкоштовно видають одяг. У нас багато ланч-кафе. Кожен щодня має там порцію рису, овочі, фрукти. М"яса мало, зате багато папаї, манго, гуави. Зараз в Індії сезон манго. Картоплю і цибулю привозять. У країні зарплатня висока — 15–20 тисяч рупій. Індійці можуть безбідно жити на ці гроші.
Іноді безплатно видають одяг
Кришна щось каже Жакові французькою. Звертаюся до хлопця українською. Він тулиться до батька.
— Син усе розуміє, але говорити соромиться. В Індії у нього немає друзів, з якими говорив би по-українськи. Я до нього кажу по-нашому, він мені відповідає по-англійськи. З батьком говорить по-французьки. В Ауровіллі для дітей — рай. Кришна після школи бере велосипед і їде куди хоче. Але за межі міста не виїжджає.
Із Жаком Яценко познайомилася, коли працювала в магазині в Ауровіллі. Чоловік приїхав із Парижа з подружкою, розлучився з нею. Мав 24 роки. Із Тетяною він живе в цивільному шлюбі.
— Назвати сина Кришною вирішили на честь індуського бога, — пояснює жінка.
— В Індії так заведено. В Ауровіллі живуть вісім чи дев"ять Кришн. У перекладі означає "чорний" або "темно-синій". Хоча син у мене як білий помідор.
Запитую в Жака, чи хотів би він повернутися до Франції. Чоловік зводить брови.
— Якби був якийсь заробіток — повернувся би, але зараз там нічого робити, — перекладає слова чоловіка Тетяна.
Донька Ольга живе в Ужгороді. Працює в ательє у центрі міста, моделює одяг.
— В Ауровіллі донька вийшла заміж за американця, виїхала з ним у Сполучені Штати, але розлучилася і повернулася додому, — зітхає Яценко.
Жакі обережно торкається коліна дружини.
— Пробачте, ми поспішаємо на зустріч, — підхоплюється Тетяна. — Треба продати трикімнатну квартиру в Ужгороді і зробити внутрішній паспорт. Досі живу з радянським.
1962, 16 грудня — Тетяна Яценко народилася в Ужгороді
1982 — народила доньку Ольгу
1984 — закінчила економічний факультет Ужгородського університету. Захопилася вченням індійського філософа Шрі Ауробіндо
1994 — виїхала до Індії, за рік познайомилася із французом Жаком
1997 — з"явився на світ син Кришна
1 
1
Коментарі