"Онук Дмитро живе з нами від народження, — пише 60-річна Ніна Іванівна з Полтавської області. — Його мати розлучилася. У вихованні сина батько участі не брав, аліментів не платив. Дмитро трудоголік. Змалечку захоплювався технікою, весь час проводив із дідом у гаражі. Ремонтував велосипед, потім — автомобіль, який водить із 18 років. Проблем із ним не було, доки не познайомився з дівчиною. Останні три місяці з ним коїться щось дивне. На роботі працює важко, всі вихідні пропадає у дівчини з її компанією. Витрачає гроші на пиво й цигарки. Став нервовий, на зауваження не реагує".
Вкладає в конверт паспортне фото хлопця. Він кучерявий, кароокий. Має широкий лоб і густі брови. Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Він запалює свічку й обводить нею навколо знімка. Полум'я звивається і високо піднімається.
— В цього хлопця великий потенціал. Багато досягне, якщо не загородить собі дорогу в майбутнє горілкою. З дівчиною порве до Нового року. Щойно припинить давати гроші, стане для неї нецікавий. Узимку онукові запропонують нову посаду. Якщо погодиться, заробітки зростуть удвічі. Розпочне в будинку ремонт, придбає нове авто. Кохану теж зустріне 2022-го. Це буде проста й скромна дівчина, яка любитиме його більше за гаманець.
"Поїхала на заробітки у Швецію, — розповідає в листі львів'янка Олена, 30 років. — На зароблені гроші купила в Україні дві квартири. Одну оформила на матір. Потім у родину прийшло лихо. Батьки захворіли на коронавірус. Померли з різницею в один день. Подумати не могла, що житло доведеться ділити з братом. Він старший на 10 років, але ледачий. Ніде довше двох місяців не затримується. Звільняють через прогули або п'янку. Вадим знає, що квартира моя, але не відступає. Бореться за спадок. Суджуся з братом за квартиру, на яку заробляла чотири роки".
— Якщо доведете, що житло купили для матері за свої гроші, суддя стане на ваш бік. Поки що все вказує на те, що його доведеться розділити з братом. Він там жити не планує, але від матеріального відшкодування не відмовиться. Поставить ціну нижчу за ринкову, але знайти зараз таку суму буде скрутно. Знову вирішите їхати на заробітки. Не звинувачуйте себе в недалекоглядності. Життя розставить усі крапки над "і". Брат не раз пошкодує, що так повівся. Знайдіть сили пробачити.
"Виростила трьох синів, — пише 72-річна Світлана Іванівна із Сумської області. — З чоловіком вчили їх бути чесними й порядними. Молодший, Андрій, має дві вищі освіти. Працював, добився успіху на роботі, але як не старався, заробити на квартиру не вдалося. Взяв в оренду землю, а потім — ставок. Почав розводити рибу. Два роки тому позичив другу велику суму. А він каже, що не брав. Віддавати не збирається. Пробував повернути гроші через суд, але марно. Яке майбутнє на нього чекає?"
— Позичив гроші людині скупій і нечесній на руку. Скільки б судів не пройшов, витягнути з товариша борг не вдасться. Заперечуватиме, що брав у позику й писав розписку. Недаремно в народі кажуть: не хочеш мати ворогів, не позичай гроші. Спроби сина розпочати власний бізнес кілька разів зазнавали фіаско. Але він не здається. Завдяки впертості й працьовитості заявить про себе як успішний аграрій та фермер. Підтримайте його починання.
"Син мого друга після розлучення почав пити, — пише киянин Олексій, 51 рік. — Має нервові розлади. Батько в розпачі. Молодий чоловік, а про майбутнє думати не хоче".
Біоенергетик кладе долоню на фото чоловіка в однострої. Він високий, смуглий. На плечах — рюкзак.
— Досі кохає жінку, яка пішла від нього. Біль тамує в алкоголі. Але коли напивається, то втрата коханої завдає ще більшого розпачу. Тому стає нервовий, ображає інших, дошкуляє батькам тим, що заганяє себе у прірву. В грудні має шанс здолати алкозалежність. Нехай батьки не кодують його і не тягнуть до лікаря. Підтримку знайде в клубі анонімних алкоголіків. Наступного року на нього чекає знайомство із жінкою, яку покохає. Тільки вона змусить його забути колишню й повірити в нормальні стосунки між закоханими.
"Шукаємо житло для нашої матері, — починає лист 51-річна Ольга із Сумської області. — Зараз їй 73 роки. 2015-го переїхала зі свого села жити до молодшої доньки, моєї сестри Наталії. Вона важко працює, тримає корову. Її чоловік випиває, дозволяє собі п'яним гасати по місту. Почав виганяти матір із дому. Посилає жити до мене або до іншої сестри. Мій чоловік начебто не проти, але я боюся, що це не найкраща ідея. Хочу, щоб мати оселилася недалеко, але окремо. Ми живемо в хаті на дві сім'ї. З 2007 року в другій половині сусідів немає. Там все запущене, двір заріс, комунікації відрізані. Зараз її виставили на продаж, але хочуть великі гроші. Чи варто розглядати цей варіант і перевозити матір до себе? Не можу дивитися, як вона страждає".
Біоенергетик запалює свічку. Обводить нею навколо фото, де троє сестер стоять із букетами на порозі батьківської хати — білої дерев'яної, із невеликими шибками.
— Не спішіть перевозити матір до себе. Хоч як би любили одна одну, це зруйнує ваш шлюб і зробить нестерпною її старість. Купити будинок по сусідству можна, але жити навіть через стінку — зась. Причини для сварок між вами виникатимуть нізвідки. Прислухайтеся до свого серця. Невипадково боїтеся зважитися на цей крок. У селі неподалік продаватимуть хату з комунікаціями. Сім'я виїжджатиме на заробітки, тому спустить ціну. Дайте завдаток. Це найкращий варіант для вас і сестер. Та й матері буде комфортніше господарювати на своєму, а не зятевому подвір'ї.
2 
1
Коментарі