У селі Котиківка Городенківської громади на Івано-Франківщині поховали колишнього члена Організації українських націоналістів 92-річного Івана РОМАНЮКА. У радянських таборах відбув сім років. Помер 23 вересня.
— Я молодший від Івана на 22 роки. Коли я народився, він був у тюрмі. Після звільнення не любив про ті часи розповідати. Більше йому подобалося слухати інших, — говорить брат 70-річний Богдан Романюк. — Іван був одружений. Дружину поховав п'ять років тому. Після того я забрав його до себе. Опікувався, бо він хворів. Зовсім не бачив і майже не чув. Не ходив — у нього атрофувалися м'язи.
Іван Романюк навчався в Коломийській гімназії разом із письменниками Дмитром Павличком і Романом Іваничуком. З 1944 року був членом юнацтва ОУН. Його арештували 1948-го. Засудили до 25 років позбавлення волі. Покарання відбував у таборі Берлагу на Колимі.
Звільнився 1955-го. Працював фельдшером. Після закінчення Івано-Франківського медичного інституту став терапевтом у Коломийській районній лікарні.
— Братові вдалося вступити до медінституту, бо після смерті Сталіна його повністю реабілітували, — каже Богдан Михайлович. — Починаючи з хрущовської відлиги, він друкував матеріали про репресованих, імена яких замовчувалися. Писав, ким були ці люди, чим займалися, за що були арештовані, як загинули, де поховані. Видав дві книжки спогадів.
Іван Романюк був удівцем. Від першої дружини залишилася донька.
2 
1
Коментарі