Вівторок, 15 травня 2012 05:15

Собака Рауля Чілачави має дипломатичний паспорт

Автор: фото: ОЛЬГА КАМЄНЄВА
  Дипломат і літературознавець Рауль Чілачава гладить собаку Манюню. Її підібрав на вулиці під час помаранчевої революції 2004-го
Дипломат і літературознавець Рауль Чілачава гладить собаку Манюню. Її підібрав на вулиці під час помаранчевої революції 2004-го

Дипломат і літературознавець 64-річний Рауль Чілачава живе з дружиною 62-річною Ією у п'ятикімнатній квартирі на київських Позняках. Сини 37-річний Рауль та 35-річний Тимур — телеведучі. Мають власні помешкання.

— Сини в мене дорослі і навіть перерослі, — Рауль Шалвович вмощується на дивані у вітальні й оглядає кинжал на стіні. — Про одруження їм з дружиною вже навіть не говоримо. Даремно. А я дуже хочу внуків.

Рауль Чілачава приїхав в Україну з Грузії на початку 1970-х. Вступив на філологічний факультет Київського університету. Одружився з українкою.

— Познайомилися банально. Ми вчилися в університеті. Я був курсом старше. Зіштовхнулися у 38-му автобусі, що їхав з гуртожитку до університету.

— Він мене смикнув за волосся. Посварилися і зараз 43 роки сваримося, — заходить до кімнати дружина Ія, худорлява, з підстриженим під каре волоссям.

Ія Чілачава запрошує до заскленого балкона-лоджії. Стіни завішані фотографіями.

— Ми п'ять років були в Латвії. Приїхали, тут аж грибок у квартирі почався. А ми ж принесли нову бібліотеку. Книжок у нас тисячі. Все мусили вивезти в Березань на дачу.

— У мене самого за 40 років власних книжок вийшло 100. Цього року якраз сота, — каже Рауль Чілачава.

Подружжя запрошує у вітальні до столу. Там є канапки з червоною ікрою, шинка, запечена картопля, груші, ананаси, грузинський сир сулугуні. Господар відкорковує червоне сухе вино.

— У нас усе вино в ящиках зберігається. Пляшок 150 маємо на дачі. П'ю тільки грузинське.

Знімає зі стіни півметровий закручений турячий ріг.

— Тут понад літр вміщається. П'ють тільки чоловіки й тільки за ритуальним столом. За грузинським столом п'ють багато. Говорять декілька тостів, а потім вино наливають в ріг й одним махом випивають.

У мене в сім'ї було шестеро дітей. У найкращі часи, коли всі були живі, 12 чоловік сідали за стіл. 1956 року нас у школах змусили купити портрети Хрущова. Я приніс додому оце собаче рило Хрущова, поклав його поряд з іконою. Третьокласник, що з мене візьмеш. Зайшов дідусь. Як побачив: "Ти що, цього безбожника поставив поруч з Христом?" Був страшенно злий та обурений. Допитувався: "Може, тебе намовили спеціально, щоб мене образити?"

Коли їхав в Україну, батьки намагалися зупинити. Тато помер, не дочекавшись мене з Києва. Я встиг приїхати тільки на його похорон. У нього на грудях лежав мій лист. Я писав, що скоро приїду.

Рауль Чілачава чотири роки працював послом України в Латвії.

— Коли повернулася в Україну, за місяць схудла до 44 кілограмів, — каже Ія. — Були одні ребра. Нічого не могла їсти. У Європі ми купували все у магазині для дипломатів. Приїхали сюди. У магазинах лежить десь приблизно те саме. Але все підробка.

До столу підходить домашній улюбленець Манюня. Йому 7 років. Веде носом. Господар простягає шматок шинки. Манюня не бере.

— Він дуже любить смажену курку, тому на шинку не завжди згоден.

Ми його сім років тому витягнули з того світу. Була помаранчева революція. Він жив у дворі нашої багатоповерхівки. Раз увечері змок на дощі, а вранці вдарив мороз. Рано я йду на роботу, бачу, пес лежить, очі навикоті.

Ми його з дружиною на руках віднесли у ветклініку через дорогу. Там виявили двостороннє запалення легень. Взяли під крапельницю. Лікування Манюні обійшлося нам у 2,5 тисячі гривень. Промили шлунок, прочистили вушка, зуби. Куди ти його вже відпустиш.

Потім мене послали в Ригу. За деякий час дружина разом з ним у посольському "пежо" приїхала за тисячу кілометрів. У нього є дипломатичний паспорт. У Ризі дорого коштують послуги ветеринара. Але в посольстві всі носяться зі своїми любимчиками. Грошей ніхто не рахує.

 

У дворі п'ять могил

— У мене дідусь Соломон був православний священик, — каже Рауль Чілачава. — Після радянізації Грузії розвалили церкву, де він служив. Дід уцілілі речі, вівтар, ікони забрав до себе додому й в одній кімнаті влаштував молільню.

До діда вночі приїздили високі партійні чини, щоб охрестити дітей. Могила діда у мене в дворі батьківського дому в місті Зугдіді. Спершу там поховали тітку. У 19 років вона впала з інжиру, зламала хребет. 1950-го помер мій старший 4-річний брат. А потім загинув мій перший син. У мене вдома п'ять могил.

 

Зараз ви читаєте новину «Собака Рауля Чілачави має дипломатичний паспорт». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 11952
Голосування Чому я не голосуватиму за Юлію Тимошенко на президентських виборах у 2019 році?
  • Вона вже була у владі і показала всі свої можливості
  • Країні треба президент іншої якості
  • На жодних виборах не голосував ні за неї, ні за партію "Батьківщина"
  • Ще не визначився з кандидатом
  • Голосуватиму за Тимошенко
Переглянути
Погода