У Непальській столиці Катманду шестеро слонів грають у футбол. Матч триває півгодини. Довше учасники грати відмовляються — втрачають інтерес. Верхи на тваринах їздять їхні годувальники-тренери.
— Футбольні матчі за участю слонів у нас відбуваються щороку в парку Чітвен, — каже тренер Марк Лінау, 32 роки. — Тварин надають на фестиваль із центру розмноження поблизу селища Суараха. Там живуть близько 40 слонів. Залучаємо їх до спорту, аби привернути увагу туристів. На цей період деякі турфірми влаштовують поїздки до Непалу спеціально на слонячий футбол. Керувати слоном неважко. Головне, щоб у тварини м'яч асоціювався з його улюбленою іграшкою, яку він буцає у вольєрі.
Марк три роки займається зі слонихою Бонні. Вона за матч забила два голи. Важить 2,5 т.
— Іноді важко втримувати рівновагу, сидячи на спині у Бонні. Вона постійно шукає собі жениха. Може не забити гол, коли їй сподобається якийсь самець. Я часто маю пов'язку. На кілька хвилин одягаю її Бонні на очі. Моментальні почуття зникають так само швидко, як виникли. Коли слониха наближається до м'яча, я смикаю її за вухо. Якщо за праве — б'є правою ногою, за ліве — лівою. Ударяє по м'ячу чітко. У слонів дуже вправний хобот. Ним б'є краще, ніж ногами. Ворота такого ж розміру, як на футбольних матчах. Не влучити в них неможливо. Тим паче що воротарів немає.
Доти Марк учив слониху грати в поло, ставати на задні ноги під час параду. Тварина брала участь у конкурсі краси.
— Торік Бонні здобула перемогу в змаганні "Міс слониха". Найбільше балів набрала у номінаціях "Найбілосніжніша слоняча усмішка", "Найзагадковіший погляд" і "Найширші сідниці".
1 
1
Коментарі