14-річний Артем Шевчик із райцентру Козова на Тернопільщині відкрив удома власну онлайн-радіостанцію. Уперше запустив її 31 травня. Відтоді шодня виходить в ефір.
Артем разом із сестрою 13-річною Оленкою мешкають із бабусею у двоповерховому будинку. Їхні батьки на заробітках в Італії.
— Мама вчора дзвонила, а я кажу: почекай, зараз у мікрофон скажу, шоб музику замовляли, і тоді поговоримо, — розповідає Артем. Він сидить за комп'ютером у своїй кімнаті. Зменшує гучність музики, коли розмовляємо. — Батьки знають, що я пробував створювати сайти, тому не здивувалися, коли за радіо взявся. Тато мені "майкрософтівський" мікрофон купив, а навушники фірми "Косонік" друзі принесли. Для онлайн-радіо антени не треба — комп'ютера, навушників і мікрофона вистачає.
Як створити своє радіо, Артем дізнався з форумів в інтернеті. Вивчив мову програмування.
— Популярність до мене прийшла. Учора бабина подруга питалася, як на моє радіо зайти, — заходить у соцмережу "ВКонтакте". Створив там сторінку свого радіо. Читає, яку музику хочуть почути слухачі. — Що кожен хоче — не вгадаєш. Я клубну музику люблю. А сестра — попсу.
Спочатку Артем сам готував ефіри. На третій день до нього приєдналися друзі — 16-річний Ігор Давидяк і Павло Форастина, 18 років. Вони поділили між собою години.
— Трансляцію починаю в 11.00, бо тоді люди в неті появляються. От зараз троє слухачів є. Найбільше було 17. Я вдень надвір майже не виходжу. Хіба ввечері на дискотеку. Реклами в ефірі ще не ставив. Крім музики, даю прогноз погоди і привітання. Баба спеціально мені на городі роботу придумує, щоб від комп'ютера відірвати. Вона доки до клубної музики привикала, то часто сварилася, що заголосно.
Крім Артемового радіо, у Козові діє і районне.
— Я "колгоспника" не слухаю. Навіть розетки такої в хаті нема, — каже школяр. — Виключаю своє радіо хіба як гроза. Тоді всіх попереджаю: через погодні умови радіо тимчасово не працює.
2 
1
Коментарі
2