Романові Купріянову із Херсона 7 років. Він наймолодший джазмен у Європі. Так запевняє 77-річний керівник херсонського ансамблю "Диксиленд" Семен Ривкін.
— Я вже 50 років учу дітей грати на трубі. Повірте, Рома унікальний, — запевняє Семен Миколайович, який викладає у палаці дітей та юнацтва в Херсоні.
Другокласник Рома Купріянов відкривав міжнародний джазовий фестиваль в Одесі. Виступав у Києві на фестивалі "Атлант — М".
— Недавно на 80-річчі письменника Голобородька грав, — каже бабуся хлопця, 70-річна Валентина Купріянова.
Рома у неї живе, хоч має у Херсоні батьків і 15-річного брата Антона. Ті два роки тому переїхали до гуртожитку.
— Свекруха має більше часу, щоб його глядіти, — каже мама Романа Любов. Вона працює нянею у заможній херсонській родині, а її чоловік Олександр — вантажником у порту. Обоє Купріянових заочно здобувають вищу освіту.
— Я — кухар, але хочу бути технологом харчових продуктів. Навчаюся в Херсонському аграрному університеті. А чоловік — у Миколаївському суднобудівному. Рома буває у нас по неділях, — розповідає мати.
Із юним музикантом, його бабусею та Семеном Ривкіним зустрічаємося на репетиції. Заходимо до аудиторії. Там — дюжина хлопців. Вони поглядають на двері.
— Діти з музичної школи прийшли послухати, як Рома грає, — пояснює Семен Миколайович. — Він у студії звукозапису, зараз буде.
Через 15 хвилин входить міцний білявий хлопчик. У руках тримає маленьку золотисту трубу.
— Це кишеньковий інструмент покет-горн, — каже Ривкін. — Для великої труби в Романа ще закороткі пальці.
Свекруха має більше часу, щоб його глядіти
— На такому самому інструменті грав Армстронг, — з порога хвалиться хлопчик.
— У Херсоні покет-горна не було, довелося замовляти з Києва, — пригадує Любов. — Щоб заплатити 300 доларів, скидалися всі бабусі та дідусі.
Бабуся Валентина Кузьмівна називає себе продюсером Романа.
— Я з ним і в Києві, і в Одесі, як лягушка-путєшествєнніца, — пояснює. — Стільки міст, як із ним, за життя не об"їздила. Воджу на репетиції, їжу приношу. Йому ж навіть поїсти ніколи. Прийде додому — і за уроки. У школі йому поблажок не роблять, і вчиться він добре, читає.
— Я ходив на гімнастику. Тут, поряд із палацом, — розповідає хлопчик. — Іду з мамою, раптом чую — музика. Силою її сюди затягнув.
— Заходить, очі величезні, горять, — сміється Ривкін. — Йому шість років було. Як такого малого в ансамбль візьмеш? Грати на духових діти починають із 9 років.
Батько Роми Олександр не хотів, щоб син кидав заради музики гімнастику.
— Він займався карате. Хотів, щоб я теж був спортсменом, — пояснює хлопчик. — Мій старший брат Антон — баскетболіст. Але коли я допоміг татові здати екзамен із хімії, він перестав бурчати.
— У Саші був важкий іспит, — розповідає мама хлопчика Люба. — А Рому якраз запросили в інститут на святі заграти. Екзаменаторові так сподобалося, що він поставив Саші "автомат".
— Рік тому "Диксиленд" святкував 50-річчя, — пригадує Ривкін. — На ювілей з"їхалися мої учні — саксофоніст Ігор Тертичний, Ігор Ятор, який керує московським концертним залом "Росія". Його син Богдан, що в оркестрі Путіна грає. Вони кличуть Рому в Росію.
У травні Роман Купріянов виступатиме на фестивалі у Санкт-Петербурзі. Каже, щодня на репетиції витрачає 5–6 годин. А в неділю відпочиває.
Досі своєю грою хлопчик заробив 70 грн.
— Йому все подарунки дають: то картину із саксофоністом, то футболки, — розповідає бабуся. — У Києві на фестивалі заплатили 50 гривень, а письменник Голобородько — 20. Рома поклав гроші до скарбнички.
1999, 8 квітня — Роман Купріянов народився у Херсоні в родині портового вантажника Олександра та няні Люби
2003 — зайнявся гімнастикою
2005 — грає у дитячому джазовому ансамблі "Диксиленд"
2006 — учень СШ N 15; виступ на міжнародному джазовому фестивалі в Одесі, дитячому джазовому фестивалі "Атлант — М" у Києві
Батьки заочно здобувають вищу освіту, брат Антон — учень технікуму
3 
1
Коментарі