— За день випиваю чотири-п'ять горняток кави. Починаю ранок із кави по-турецьки, в полудень запарюю арабіку, на обід замовляю еспресо, а ввечері дозволяю собі лате й алкогольно-кавовий коктейль, — розповідає ужгородець Роман Шевкета, 33 роки. Вдруге приїхав до міста Лева на фестиваль "На каву до Львова". Цьогоріч свято тривало з 18 по 21 вересня.
Роман працював у закладах швидкого харчування Ужгорода та барменом в угорському Будапешті. Планує відкрити кав'ярню в рідному місті. В останній день фестивалю йде на Площу Ринок. Тут зо два десятки кав'ярень, фірмових магазинів та кондитерських поставили свої стенди. Протягом дня проводять майстер-класи з приготування кави.
— У вас алхімічна лабораторія чи кав'ярня? — жартує високий чоловік біля намету з написом "Альтернативна кава". Тримає за руку доньку. На прилавку стоять колби, ваги, склянки. 22-річний бариста Святослав Щур разом із друзями планує відкрити у Львові кав'ярню, де напій готуватимуть незвичними способами. На фестивалі пропонує спробувати п'ять його видів.
— Кава після нафти — найбільш прибутковий продукт у світі, — каже. — Тільки видів арабіки біля тисячі. І готувати можна сотнями способів. У Києві є з десяток кав'ярень, де напій готують альтернативними способами, у Львові — лише одна. Всі ці алхімічні пристрої дають удвічі насиченіший смак і аромат.
Роман Шевкета замовляє каву за 20 грн. Її готують у скляній колбі із газовим пальником знизу.
— Віденський сифон або габет використовували ще в 1940-х, — продовжує Святослав, доки його напарник готує каву для клієнта. — Мода повернулася. У нижню колбу наливаю фільтровану воду на дві порції, запалюю пальник. У верхню колбу засипаю арабіку сорту танзанія. У неї солодкавий смак, тому готуємо без цукру. Нагріта до 95 градусів вода знизу піднімається й орошує каву. Вимикаємо пальник — і вона просочується на нижню колбу.
Рекомендує замість цукру додавати малиновий сироп або тростинний цукор.
— Хороша, — смакує напій Роман. — У міру міцна й кисла, аромат сильний. Але такі альтернативні види приготування дорогі. Тільки сифон коштує півтори тисячі гривень. На приготування двох порцій затрачають 5–7 хвилин.
Найбільше глядачів збирається біля барної стійки 35-річного Вадима Грановського.
Бариста запросив в Україну чемпіона світу з приготування кави в джезві грека Ставроса Лампрікідіса. Той готує найдорожчу каву фестивалю за авторським рецептом. Вартість 50-грамового паперового стаканчика — 40 грн. Грек позує для фото, бризкає на дівчат трояндовою водою з парфумерного флакона.
— Каву по-турецьки у Греції називають кава по-грецьки. Ставрос пригощає фірмовим напоєм — арабікою на мигдальному молоці з трояндовою водою, — пояснює Вадим.
Пропонує показати власний майстер-клас із приготування кавового нектару. Торік на чемпіонаті світу з приготування кави в джезві у Стамбулі він посів четверте місце. У серпні переїхав жити та працювати до Львова з Черкас.
— Джезву краще брати мідну, всередині із срібним напиленням, — засипає дві ложки арабіки сорту кенія й стільки ж ложок коричневого тростинного цукру. Зерна смажить сам. — Я жив два роки в Індонезії, бачив, як каву вирощують, сам збирав, і знаю цей процес з нуля.
Ставить джезву на спеціальний кварцовий пісок. Він за 5 хв. нагріває каву до температури 120–140°С.
У кемікс — колбу, схожу на пісочний годинник — вставляє паперовий фільтр, змочує його водою. У нижню колбу кидає кружальце апельсина. Виливає каву з турки у фільтр. Чекає, доки просочиться.
— Кава матиме цитрусовий смак, а для запаху використовую вишневий дим, — пристроєм, схожим на пістолет, кілька секунд обкурює горнятко запашним димом.
— Тепер це моя улюблена кава, — говорить, скуштувавши, Роман Шевкета. — Спробую вдома таку приготувати. Без диму, звісно.
Кавові зерна зберігають у морозилці
— Каву в зернах не обов'язково тримати у вакуумній упаковці. Так зберігатиметься до півроку. А от мелену треба готувати одразу або тримати в морозилці, — каже продавщиця "Львівської мануфактури кави". Зважує клієнту 300 г найпопулярніших у закладі зерен.
— Нещодавно у своїй морозилці знайшла кількасот грамів улюбленої кави. Аромат — наче свіжозмелена, а лежала там рік. А от купована мелена у вакуумних упаковках має аромат, коли її вперше відкрили. Виробники, аби збільшити вагу, погано просмажують її, сира кава важча. Додають мелених домішок — цикорій, кору дуба, жолуді. Надійніше брати у зернах і самим молоти вдома перед приготуванням.
Для турки годиться помол дрібний, як попіл. Для запарювання — середній, для кавомашини — найгрубіший. Запарена кава має найвищий вміст кофеїну. Бо доки її п'єте, віддає аромат і смак.
5 
1
Коментарі