Руту Вітер поховали в українському строї

 

— Дитину бачу у снах майже щодня. Після її смерті ­наснилося, що дзвонить по відеозв'язку: "Мамо, я тебе так люблю". У другому сні біля церкви купувала хризантеми. Підняла голову догори. Хмари хрестом розійшлися, й дитина моя стоїть. Спитала: "Донечко, ми там зустрінемось?" Відповіла, що не знає. Ці два сни пам'ятатиму все життя, — каже львів'янка 60-річна Ольга Григор. Дев'ять років, тому поховала свою доньку, поетесу й художницю Руту Вітер (справжнє ім'я — Юлія Пигель. — ГПУ). Їй було 26 років.

Рута Вітер закінчила аспірантуру Львівської академії мистецтв. 19-річною заснувала поетичну студію "18:00". За життя видала дві поетичні збірки. Була художницею й модельєром. Реконструювала костюми оперної співачки Соломії Крушельницької, створила п'ять колекцій одягу. За два місяці до смерті отримала стипендію для навчання в Академії образотворчих мистецтв у Кракові. Померла за нез'ясованих обставин.

— Юля зробила багато за свої роки. Я вижила й живу завдяки її творчості, — каже Ольга Григор.

За рік після смерті доньки видала її поетичну збірку "Туга за степами". Скрипаль Олександр Божик створив трилогію "Рута ­Вітер".

— Спочатку думала, доньку треба було ховати у весільній сукні, але вона завжди казала, що весілля не хоче, — говорить Ольга Григор. — Вирішила вбрати її в український стрій кінця XVIII століття. Юля його дуже любила.

Руту Вітер поховали на Личаківському кладовищі у Львові. На надгробному пам'ятнику зобразили сюжет з її картини.

×