Ексклюзиви
Вівторок, 15 січня 2008 15:46

Ростислав Шевченко написав книжку про матюки

Автор: фото: Інна МОСКАЛЬЧУК
  Ростислав Шевченко з Полтави вуса закручує в спіральки, а волосся заплітає в косу. Такі вуса передбачають погоду — на дощ розкручуються
Ростислав Шевченко з Полтави вуса закручує в спіральки, а волосся заплітає в косу. Такі вуса передбачають погоду — на дощ розкручуються

50-річний Ростислав Шевченко з Полтави книгу про матюки "Речі брані" видав у власній друкарні накладом три тисячі примірників. Він доводить, що нецензурні слова не мають нічого спільного з лайкою.

Зустріч Ростислав Шевченко призначає в друкарні. Приміщення орендує в підвалі Полтавського педуніверситету.

— У мене робочий безлад, — киває на завалений паперами стіл. Довгі вуса чоловіка закручені в спіральки, волосся заплетене в косу.

— Вуса, якщо їх правильно накрутити, можуть передбачати погоду. На дощ розкручуються, — пояснює чоловік. — А від слова "коса" взагалі походить назва козак. Козак не міг жити без коси. Завдяки їй трималася на голові шапка.

Каже, йому косу заплітає 8-річна донька Ганна. Шевченко живе в третьому шлюбі. Із першою дружиною податківцем Ольгою прожив сім років, вони мають дорослу доньку Світлану.

— Потім женився з поетесою Світланою, помилково, — нервово перебирає на столі папірці. — Бо чоловікові важко самому.

За Наталію Ростислав старший на 16 років. Жінка працює в обласному управлінні земельних ресурсів. Вони виховують доньку Ганну.

— Живемо із моєю мамою Євдокією Петрівною. Вона осліпла, — розповідає Ростислав.

У 1960-х родина Шевченків переїхала в Полтаву з села Мачухи Полтавського району. Звідти чоловік родом.

Йоб — маховий удар, коли билися рід на рід, казали: мать на мать

— Мама була вчителькою в школі. Їздила поїздом щодня з Полтави на роботу в Горбанівку за 10 кілометрів. Тато Віктор Дмитрович працював директором науково-технічної бібліотеки в Полтаві, помер 2006 року.

Ростислав Шевченко каже, що змінив багато місць роботи.

— Працював шість років у комсомолі. Ще з тих часів знаю нинішнього мера Полтави Андрія Матковського, голову облради Олександра Удовіченка. Кілька років був учителем географії в школі. Потім викладав політекономію в педуніверситеті.

У нього дзвонить телефон. Ростислав Вікторович бере слухавку, пояснює, що розмовляти не може.

— 1993-го брат Олександр розбився на машині. Йому було 26 років, — повільно продовжує Шевченко. — Я відійшов від роботи, від життя взагалі. Якби не вірив у Бога, навряд залишився б на світі. Згодом пішов на будівництво, а тоді відкрив власну друкарню.

Заходить чоловік із портфелем. Ростислав Вікторович простягає йому кілька книжок "Українська національна ідея". Додає стос власних книг "Речі брані".

Запитую, чи продається дослідження про матюки.

— Купують, — каже він. — Вирішив просити за них не менше 10–12 гривень. А в Києві продають за 15.

Матюки Шевченко вивчав кілька років.

— Ухопився за слово "піхва". Бо насправді — це те, куди запихали меч після бою. От як перекласти "ну, погоді"? Скажуть: "Ну, постривай". Та українці казали: "Ну, піжди". Піжди, піждиш, — перераховує. — Зброю після бою куди — в піжду, — примружує очі.— Жіночий статевий орган тут ні до чого. Його в давнину називали  лонь, лоно.

Ростислав Шевченко планує видати книгу "Брань", на 300–400 сторінок. Він читає лекції про нецензурні слова в школах, університетах.

— От кажуть — іди к й... матері. Це не лайка, — запевняє чоловік. — Це побажання голодної смерті. Йоб — маховий удар, коли билися рід на рід, казали: мать на мать. Битий рід виганяли зі своєї землі, прирікаючи на голодну смерть.

Запитую, чи сам вживає нецензурні слова.

— Тільки в первинному значенні, — запевняє Шевченко.

Заходить чоловік, вітається. Простягає паперовий пакунок. Ростислав дістає з нього сопілку.

— Це тобі подарунок, — весело каже гість.

— Зіграй, Олеже, — просить Шевченко. — Я не вмію грати, але спробую навчитися. Аби лиш був час і кому слухати.

1957, 12 листопада — Ростислав Шевченко народився в с. Мачухи Полтавського р-ну
1975— пішов служити в армію в Харкові
1978 — одружився з Ольгою
1979, 17 грудня — народилася донька Світлана
1980 — п"ять років працював секретарем комсомольської організації
1987 — заочно закінчив економічний факультет Харківського університету
1991 — одружився зі Світланою; викладав політекономію в Полтавському педуніверситеті
1993 — загинув брат Олександр
1998 — Ростислав відкрив друкарню; одружився з Наталею
1999, 28 січня — народилася донька Ганна
2004 — видав дослідження "Речі брані"

Зараз ви читаєте новину «Ростислав Шевченко написав книжку про матюки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода