"Заміж вийшла у 20 років, — пише Оксана, 37 років, із села Лохово на Закарпатті. — Чоловік був на дев"ять років старший. У шлюбі прожили чотири роки, я народила доньку. Але ми розійшлися. Він часто до мене заходить. Я його дуже люблю, але знову жити з ним боюся. Для мене попереднє розставання було великим ударом. Після того досі п"ю заспокійливе. Маю старшу на рік сестру. Вона закінчила школу із золотою медаллю, проробила у районному суді чотири роки. Потім звільнилася з роботи і втекла з дому. Час від часу дзвонила, писала листи. Тепер від неї ні слуху ні духу".
Листи читає біоенергетик 43-річна Лілія Хасапєтова з Кривого Рогу. З конверта дістає дві фотографії. На одній весільне фото Оксани з чоловіком. Ліля проводить по ньому рукою.
— Якщо зійдуться, довго житимуть разом. Обоє бояться зробити перший крок. На вашій долі не написано розлучення. Вас розлучив хтось із родичів. Маєте змогу повернути сім"ю. Через два роки одержите великий спадок від родички. Його продасте. За виручені гроші вирішите багато сімейних проблем.
Світлину сестри Оксани розглядає хвилину. На ній — жінка у розстебнутій зимовій куртці.
— Сестру варто шукати у монастирі чи якомусь намоленому місці. Вона почувається добре.
"П"ять років тому нашу родину спіткала біда, — звертається львів"янка Соломія. — Повісився наш дядько. Мав проблеми на роботі, кілька разів пробував накласти на себе руки, але його вчасно спиняли, двічі з петлі діставали. Він на якийсь час заспокоювався, потім знову мав нервовий зрив, просив, щоб йому не заважали померти. Після його смерті у будинку ніхто не може спати спокійно. По хаті щось ходить, у серванті посуда бряжчить. Коли включаємо світло, нікого не видно".
Сестру варто шукати у монастирі
— Дядько наклав на себе руки вночі, — пояснює Лілія Ернестівна. — Тіло знайшли під ранок. Якби і цього разу врятували, він помер би через місяць. Його свічка життя догоріла, а душа не може заспокоїтися. Привид ходить по хаті, бо шукає прощення. Гріх самогубців лягає на його родичів. Може проявитися у хворобі чи важкій депресії. Щоб душа покійника заспокоїлася і полетіла на небо, за нього треба молитися. Родичам самогубця треба покаятися і частіше сповідатися.
"Коли побралися з чоловіком, жили у свекрухи, — розповідає листом Тетяна, 35 років, із селища Опішня на Полтавщині. — Потім переїхали до моїх батьків. Він пив. Щастя не було. П"ять років тому помер. Через два роки я познайомилася з Михайлом. Він неодружений, але дівчат мав багато. Я заберемєнєла, родила дєвочку. Він записав її на себе, але розписуватися не захотів. Живемо з ним окремо. Може, його хтось причарував? А може, брат проти мене настроює. Бо він має брата-двійнята".
На фотографії Тетяна з Михайлом і донькою Діаною.
— Ніхто вашого Михайла не причарував. Він не хоче прощатися з холостяцтвом. Брат ніяк на нього не впливає. У їхній парі двійнят він має сильнішу енергетику. Поговоріть із ним відверто про спільні плани на життя.
3 
1
Коментарі