"Не можу знайти собі жінку, — починає лист житомирянин Віктор, 39 років. — Зустрічаюся з дівчиною, набагато років молодшою. Вона гарна, хороша, але відчуваю, що не моя доля і не бути нам довго разом. Не хочу їздити по знахарях, щоб узнати, чого досі сам, неодружений".
Київська цілителька 59-річна Ольга Головенко розглядає паспортне фото Віктора. Навколо нього розкладає колоду карт. Ліворуч лягає червова дама.
— Вікторе, ви не цінуєте того, що маєте. Зараз поруч жінка, яка вас любить, хоче від вас дітей. Програмуєте себе на розлуку і самотність. Більше часу присвячуйте особистому життю. За роботою і господарськими клопотами ви втрачаєте можливості стати хорошим чоловіком і батьком. Нема на вас порчі та вінця безшлюбності. Коли були молоді, образили одну дівчину — покинули або зрадили. Через її образу не можете розпрощатися з холостяцьким життям.
"Із батьками почала сваритися після того, як подарувала мамі на день народження ножа, — пише 37-річна Інна Петрівна з Волині. — Я дарувала без будь-яких злих думок чи намірів. Просто в батьків ножі були старі й тупі. Я хотіла якнайкраще. Чи міг цей подарунок нас розсварити?"
— Щоб не сваритися з друзями, родичами та колегами, не даруйте їм колючі та ріжучі предмети, — радить біоенергетик. — Не можна приносити на дні народження ножі, голки, шпиці та бритви. Якщо іменинник сам чекає на такий подарунок, попросіть взамін кілька копійок. Вийде, що гостру річ людина у вас викупила. У мене сестра посварилася з чоловіком, коли подарувала йому бритву. Мало до розлучення не дійшло. Я зцілила їхню сімейну ауру. Більше таких подарунків у дім не приносить. Ви з батьками порозумієтеся до Нового року.
"У вересні 2007 року пропав мій брат Толік, — пише Аліна Іванівна з Львівської області. — Він працював на шахті, закінчив московську гірничу академію. Позаторік мав вийти на шахтарську пенсію в 50 років. Після його зникнення в мами стався інсульт. Добре, що її врятували. Що сталося з братом, не знаємо. Спочатку всі вирішили, що він поїхав на заробітки. Але для нього мама — святе. Він би їй подзвонив точно. Може, він втратив пам'ять або десь загубився".
Вкладає в конверт фото брата Анатолія. Він сивуватий, у білій сорочці. Лист коментує столичний біоенергетик Мирослав Олійник, 44 роки.
— Відчуваю, що ваш брат живий, але зараз далеко, — сканує долонею знімок. — Із дому пішов по власній волі. Причина — сімейні негаразди — сварка з дружиною. Пішов із хати на світанку, узяв тільки документи і найнеобхідніші речі. Щоб повернути людину, яка пішла з дому, треба за неї молитися, поставити в церкві свічку, замовити сорокоуст. Протягом тижня-двох він дасть про себе знати — напише лист або зателефонує. Ви йому приснитеся або пригадаєтеся. Також відповіді шукайте у власних снах. Якщо не вийде на зв'язок, значить, не хоче повертатися і не бажає, щоб хтось довідався про його місцезнаходження.
"Через місяць мені виповниться 25, — ділиться киянка Юлія. — Ніби не дурна, з успішною кар'єрою, але з особистим життям не складається. Навколо багато шанувальників, але усе закінчується парою побачень. З одним хлопцем зустрічалася місяць. Потім зізнався, що одружений, має двох дітей. Покинула його сама, бо не хочу розбивати сім'ї. На чужому горі свого щастя не построїш. Подруги давним-давно повискакували заміж, обзавелися дітьми, а я всю себе віддаю кар'єрі, хоча хочу сімейного щастя. Може, на мені порча?"
Мирослав Іванович сканує долонями фото дівчини. Юлія — струнка, має русяве волосся до пояса.
— Наступного року одягнете фату, якщо не будете заморочуватися на порчі. До 2015 року народите двоє дітей. Велика вірогідність, що матимете двійнят або близнят. Із майбутнім чоловіком познайомитеся ще цього року.
3 
1
Коментарі