На 90-му році життя у Львові померла дослідниця Голодомору Софія Денисенко. Народилася на хуторі Ковердина Балка Шишацького району на Полтавщині в заможній родині. Під час Голодомору 1933 року майже всю її сім'ю знищили як куркулів.
Денисенко викладала німецьку мову у Львівському університеті фізичної культури. Писала книги про Голодомор 1932–1933 років, очолювала експедиції з дослідження того періоду.
— Софія Никифорівна була справжньою львівською пані, — згадує її співробітниця Наталія Семків, 26 років. — Приїжджала на роботу на таксі, завжди із зачіскою, у класичному вбранні. Якщо не виходила на роботу, то телефонувала на кафедру спитати, як ми тут, і нагадати, що вона нас любить. У неї завжди були цукерки, пригощала всіх.
Жила із племінницею Людмилою. Власної сім'ї не мала.
— Думаємо, заміж не вийшла через кар'єру. Викладала в багатьох містах України, їздила в Німеччину. До останнього дня двері кафедри не зачинялися — усі питали, де знайти Софію Никифорівну й коли вона буде. Книжки писала вручну, а набирали тексти співробітники під її диктовку.
У день смерті збиралася на день народження до знайомих. Зробила зачіску, замовила квіти, таксі.
1999-го Софія Денисенко була названа жінкою року. За дослідження теми Голодомору має державні нагороди.
3 
1
Коментарі