"Маю доньку. Їй 27 років, — пише 56-річна Марина з Кіровограда. — Вона п"ять років живе в цивільному шлюбі, не п"є, не гуляє, не курить. Тільки й знає: робота, дім, робота, дім. А дітей немає. Може, їй пороблено?"
Листа читає біоенергетик Української академії цілительства Людмила Захарченко, 52 роки. Проводить рукою над ним.
— У дівчини закляття на дітородному органі. Ви, Марино, когось у молодості дуже не злюбили. Щоб проклясти, пішли до гадалки. А та зробила так, що карма лягла на вашу доньку. Все, чого бажали ворогу, відбилося на вашій сім"ї. Не йдіть більше до ворожок. Моліться, щоб вам цей гріх простився. Погано також, якщо жінка приворожить чоловіка. Сім"ї тоді доброї не буде. За п"ять-десять років чоловік зіп"ється, жінка може померти від раку матки, а їхні діти будуть одинокими. Є жінки, яким не судилося народити дітей. Але то не ваш випадок. Донька народить, коли ви відпустите від себе гріх і покаєтеся.
Бере листа 24-річної Тамари з Миргорода на Полтавщині. Його написано на вирваному із зошита аркуші в клітинку.
"Почала зустрічатися з хлопцем. Він щодня мені сниться в одязі, в якому наступного дня я бачу його в реальному житті. Учора у сні бачила, що він приходить до мене додому випивший. Я хочу його насварити, а натомість беру за руку і веду до поля, засіяного зеленою пшеницею. Ми з ним ідемо і любуємося цією красою".
Людмила Миколаївна затискає листа між долонями. Заплющує очі, всміхається.
Зелене поле віщує довге життя і добробут
— Це дуже добра дівчина. Має світлу долю. Навіть сни сняться добрі. Вона володіє сильною енергією добра. Із цим хлопцем у неї складеться гарне майбутнє. Якщо вийде за нього заміж, житиме в достатку. Зелене поле віщує довге життя і добробут. Сім"я матиме двох чи трьох дітей. Вони ніколи не зазнають нестатків.
Відкриває конверта з м. Борислав на Львівщині. У ньому весільне фото й анонімний лист, написаний світло-синім чорнилом.
"Буду писати анонімно, бо не хочу, щоб хтось зі знайомих прочитав. Мені 23 роки. Два роки тому одружилася з чоловіком. Маємо однорічну доньку, але жити разом не можемо. Постійно сваримося. І я, і він любимо одне одного, як до весілля. Подивіться на фотографію. Скажіть, чи будемо жити разом".
Цілителька довго крутить у руках фотографію молодят. На ній усміхнена наречена тримає букет. Наречений тримає її руку.
— Або невістку ненавидить свекруха, або зятя — теща, — мацає великими пальцями краї знімка. — Бачу між ними товсту стару жінку з темним волоссям. Вона замахується сокирою. Рубає дітям руки, щоб не тримали одне одного. Ходить по чаклунах, бо самій несила їх розлучити. Комусь із молодих наговорює на іншого. Від того й сварки. Нещасною росте дитина, бо вона вбирає погані емоції. Якщо теща або свекруха схаменеться і перестане робити зло — сім"я житиме ще щасливіше, ніж до весілля. Подивіться, хто найбільше лізе у вашу родину.
Замовкає. Хвилину думає.
— У мене був схожий випадок. Сім"я через півроку після весілля мало не розпалася, бо теща випивала із зятя енергію. Вони жили в одному будинку. Спальні батьків нареченої та молодят були через стінку. Хлопець прийшов до мене. Плаче, каже, що з дружиною жити не може. Вона просить, щоб із нею переїхав у іншу квартиру. Він довго не хотів, бо подобалося жити у триповерховому будинку. Коли зрозумів, що може втратити сім"ю, винайняв квартиру, зібрав речі й перевіз дружину.
3 
1
Коментарі